Як лікувати сколіоз: розбираємося в причинах і звертаємося до грамотним фахівцям

Сколіоз хребта: чи є спосіб лікування викривлення?

Сколіоз хребта – досить поширена проблема як серед дорослих, так і серед дітей. Він нерідко стосується і людей похилого віку, проте в тих випадках, якщо для цього є сприятливі фактори.

Зміст:

  • Природна чи «звивистість» хребта?
  • Причини захворювання
  • Різновиди і форми патології
  • Симптоматичні прояви патології
  • Терапія при деформації хребетного стовпа
  • Коментарі і відгуки
  • Природна чи «звивистість» хребта?

    Назва цієї хвороби походить від грецького слова «сколиос», що в перекладі означає «викривлення».

    Сама хвороба характеризується деформацією хребетного стовпа. Як і будь-яке інше захворювання, лікувати сколіоз слід ще на перших етапах його розвитку. Коли патологія переросте в третю, яка містить ступінь, консервативні способи терапії вже не дають належного ефекту.Слід зазначити, що наш хребетний стовп і не є ідеально рівним від природи.

    Його природні вигини забезпечують нашому тілу певну амортизацію при ходьбі і сидінні. Тому під сколіозом розуміються бічні викривлення хребта щодо вертикальної осі.

    Хвороба розвивається переважно у дитячому віці, від 6 до 15 років. І якщо вчасно не звернути уваги на відхилення, його можна запустити і «зафіксувати». Коли розвивається дана патологія, починається системний остеохондроз. Хворий відчуває постійний біль, йому стає важко рухатися. Крім того, порушується нормальна робота деяких внутрішніх органів, що веде до подальших хронічним процесів.

    Зрозуміло, порушення може дати про себе знати і в більш дорослому, зрілому, навіть літньому віці. В цьому випадку до нього неминуче приєднується радикуліт і формування гриж міжхребцевих дисків.

    Причини захворювання

    Сколіоз – це викривлення хребетного стовпа ліворуч або праворуч від своєї вертикальної осі.

    Разом з тим, як деформується хребет викривляється і весь тулуб. Асиметрія тіла досить сильно помітна неозброєним поглядом.

    У людини, що страждає даною патологією опорно-рухового апарату, часто виступають лопатки і реберні кістки з одного боку. Але справа тут не стільки в естетиці (хоча і вона важлива!), а в тому, наскільки згубно такі деформації впливають на функціонування внутрішніх органів.

    Врахуйте, що сколіоз не можна плутати з кіфозом (патологічної сутулістю, на тлі якої на спині росте горб). Це зовсім різні поняття, і відповідно, підхід до лікування даних захворювань теж різний. Хоча існує і таке поняття, як кіфосколіоз, і настає ця хвороба в тому випадку, якщо сколіоз посилює сутулість.

    У переважній більшості випадків, захворювання розвивається у 6-15 років, коли дитина зазнає стрімкий стрибок зростання. Причини даної проблеми достеменно невідомі донині, і багато медики воліють ставити діагноз «ідіопатичний сколіоз (тобто неясного походження). Особливо часто вона розвивається у дітей, провідних малорухливий, осіло-домашній спосіб життя. Також він загрожує дитині в тому випадку, якщо він неправильно сидить за партою або домашнім письмовим столом. Пояснення: коли дитина або підліток сидить, згорбившись над зошитом, книгою або клавіатурою, він часто прогинається вперед, нахиляючи голову. Одночасно сидить часто виставляє вперед одне плече, бік якого використовує в якості опори. При цьому відбувається перекіс верхнього відділу хребта. З часом, м’язи починають звикати до такого некоректного положення тулуба і спини, на тлі чого і починається патологія.

    І хоча медики вважають за краще не пояснювати таку банальну причину, факт залишається фактом: діти-правші, які схиляються над підручниками правою стороною тіла, в більшості випадків страждають саме від правостороннього грудного сколіозу. Ще один доказ – хвороба дуже часто розвивається у підлітків, які професійно займаються тими видами спорту, де задіяна одна сторона тулуба. У цю категорію входить великий і настільний теніс, бадмінтон, метання списа або ядра, стрільба з лука і т. д.

    «Врівноважувати» тіло дитини потрібно з ранніх років. Варто привчати його до рівної посадки за столом. А якщо ваше чадо подалося в перераховані види спорту, потрібно обов’язково стежити за тим, щоб друга сторона його тулуба також працювала в посиленому режимі. До речі, ці ж правила відносяться до дітей-музикантам. Якщо людина систематично виконує вправи, хвороба майже гарантовано мине його. Зауважте, скрипалі та піаністи вкрай рідко страждають даним захворюванням, оскільки задіють обидві сторони свого тулуба.

    У 20% випадків хвороби, що не мають відношення до неправильним положенням тіла, що настають за наступним причин:

    • Вроджена або набута лабільність суглобів (особливо актуально в старечому віці, коли суглобова мастило у вигляді гіалуронової кислоти починає стрімко «вимиватися» з організму);
    • Синдром гіпермобільності суглобів;
    • Аномалії і деформації хребців (як на тлі генетичного порушення розвитку, так і в якості посттравматичних синдромів);
    • Перенесений рахіт;
    • Відчутна різниця в довжині ніг;
    • Порушення обмінних процесів в кісткових тканинах;
    • Патології нервово-м’язової системи (перенесений ДЦП, енцефаліт, сирингомиелия);
    • Зроблена операція на серцевому м’язі (в дуже рідкісних випадках).

    Причини порушення, як ви можете зрозуміти, досить специфічні і переборні.

    Різновиди і форми патології

    Крім того, що сколіоз буває 1-2-3 ступеня, він може розрізнятися за «формату» викривлення.

    Так, сколіоз буває:

    • З-образний — деформація в одну сторону (з однією дугою);
    • S-образний – подвійна деформація в дві сторони (з двома дугами);
    • Z-подібний – потрійна деформація (з трьома дугами).

    Третя різновид патології зустрічається в клінічній практиці дуже рідко, але все ж має місце.

    1-2-3 ступінь сколіозу залежить від інтенсивності викривлення дуги (простіше кажучи, від кута деформації).

    Варто відзначити, що кожна ступінь має властивість прогресувати:

    • 1 ступінь – викривлення під кутом 10 градусів (незначно і найменш помітно, розпізнається переважно у випадку, якщо людина нагинається і вільно опускає руки);
    • 2 ступінь – викривлення від 12 до 25 градусів (у цьому випадку патологія помітна неозброєним оком, особливо сильно проглядається асиметрія плечей і тазу);
    • 3 ступінь – викривлення від 26 до 50 градусів (тут вже має місце деформація грудної клітки, розвиток реберного горба, перекіс плеча і тазу, сильне порушення постави).

    Зустрічається і 4 ступінь патології, і вона характеризується викривленням більш ніж на 50 градусів. Це – найважча ступінь сколіозу. На спині хворого є 2 або 3 дуги, асиметрію тіла неможливо не помітити навіть у лежачому положенні пацієнта.

    Симптоматичні прояви патології

    Перший, і головний симптом хвороби – видиме викривлення осі хребетного стовпа з притаманною йому асиметрією тіла. Однак сам хворий може розпізнати у себе порушення за деякими «сигналами».

    Отже, деякі симптоми сколіозу:

  • Порушення ходи на тлі викривлення хребта і асиметрії тулуба;
  • Підвищена стомлюваність спини, постійна локальна міалгія без об’єктивних причин (болі в м’язах при відсутності інтенсивних фізичних навантажень на них);
  • Больовий синдром, локалізований між лопатками, грудини, попереку;
  • Часті головні болі;
  • Деформація грудної клітки – випинання з одного боку і западіння з іншого;
  • Порушення роботи серця, легенів, а також органів шлунково-кишкового тракту.
  • Як бачите, симптоми зовсім не обмежуються банальним естетичним дискомфортом. І відповідно, тягнуть за собою певні ускладнення.

    Терапія при деформації хребетного стовпа

    ЛФК при сколіозі – головна терапевтична захід, здатна вилікувати хворобу. При цьому дуже важливо знайти грамотного інструктора, здатного розробити індивідуальну схему тренувань і розрахувати активний вплив на викривлення. Вправи при сколіозі не терплять самодіяльності, тому не займайтеся самолікуванням – ви ризикуєте погіршити проблему.

    Як лікувати сколіоз?

    Крім ЛФК, варто звернути увагу на такі методи, як:

    • Гірудотерапія (лікування п’явками);
    • Кінезіологія;
    • Ізометрична кінезіотерапія;
    • Голкорефлексотерапія;
    • Лікувальний масаж (тільки у кваліфікованого мануального терапевта!).

    Якщо ви відзначаєте у себе або свого близького симптоми даного порушення, обов’язково зверніться за консультацією до досвідченого вертебролога.

    Врахуйте, що всяка хвороба має властивість прогресувати, і цей процес обов’язково посилиться вашим бездіяльністю. Нехай ваше тіло буде міцним, здоровим і сильним!

    Источник