Визнати свою слабкість

Нам подобається відчувати себе сильними. Коли вдалося у своїй силі переконатися, повірити в неї, тоді в психіці створюється своєрідне цінне утворення, яке хочеться берегти і зміцнювати образ сильного. Якщо в нашій силі сумніваються, ми страждаємо, тому що це цінне освіта руйнується.

У підсумку доводиться напружуватися, щоб цей образ себе сильного в щоб те не стало зберегти неушкодженим. У це входить постійна майже вимушена демонстрація сили — її докази.

У якомусь сенсі справжня сила — це дозвіл собі бути слабким. Безстрашність перед власною слабкістю. Хто ми для всесвіту? Хто ми перед лицем смерті? Сила — дуже відносна. Ми завжди порівняно сильні і одночасно слабкі.

Вигода від образу сильної людини — це відчуття власної важливості і надія на світле майбутнє, притаманне сильній людині.

Невигідна сторона — постійні напруги в спробі доводити невластиву силу, витрата енергії на уникнення компрометуючих цю силу ситуацій, в яких оголюється слабкість.

У підсумку образ себе сильного далеко не завжди окупається, особливо, коли не відповідає ситуації.

Можна розглянути уважніше слабкість. Побачити її вигоди. Слабкого приймають за доброго, а за сильного агресивного. Слабкого можуть любити, сильного боятися.

Бути слабким — нормально. Можна сказати, що реальна слабкість — це страх і сором. А реальна сила — здатність бути відкрито слабким, спокійно визнає свою слабкість.

Ігор Саторин

Інші нотатки і нотатки

П. С.
Раніше на цій сторінці була стаття про вегетаріанство Антона М. До 2010 р. в блозі публікувалися тексти інших авторів. З 2010 р. їх публікувати перестав. У 2016 р. вирішив статті інших авторів зовсім видалити, помістивши на їхнє місце свої старі нотатки. Значна їх частина — це зім’яті думки, чернетки для майбутніх статей, до яких руки не дійшли.

Источник