Ушкодження кісток та суглобів верхньої кінцівки, Переломи лопатки — Травматологія та ортопедія — Навчальні матеріали онлайн

Ушкодження кісток та суглобів верхньої кінцівки.
Переломи лопатки.
ЛОПАТКА – це плоска тонка кістка приблизно трикутної форми, яка з усіх боків оточена м’язами, в основному утримується ними, рухлива відносно грудної клітки і тому травмується порівняно рідко. Основна функція лопатки – платформа для всіх рухів верхньої кінцівки.
Переломи лопатки становлять 1-1,5% від загальної кількості переломів кісток скелета і нерідко поєднуються з ушкодженням грудної клітки (гемопневмоторакс, травма легень – 15-55%, ребер – 25-45 %), переломом плечової кістки – 12%, пошкодженням плечового сплетення – 5-10%, черепно-мозковою травмою – 25 %, внутрішніх органів: селезінки – 8 % та іншими.
Розрізняють наступні види переломів лопатки (рис. 4.1).
Переломи тіла та ості лопатки становлять до 50% усіх переломів лопатки – є переважно стабільними. До категорії нестабільних переломів, що значно порушують анатомічну цілісність та функцію пояса верхньої кінцівки, належать переломи шийки лопатки в поєднанні з пошкодженням надплечового або дзьобоподібного відростка, переломом ключиці або вивихом її надплечового або грудинного кінця. Такі переломи переважно зі зміщенням. Перелом суглобової западини лопатки – внутрішньосуглобовий перелом, часто поєднується з вивихом головки плечової кістки.
Механізм травми. Переломи лопатки – результат переважно високоенергетичної травми (ДТП, кататравма та ін.). При непрямому механізмі (падіння на відведену руку) – від осьової компресії головкою.
Рис. 4.1. Види переломів лопатки: 1 – перелом надплечового відростка; 2 – перелом дзьобоподібного відростка; 3 – перелом суглобової западини; 4 – перелом шийки; 5 – перелом верхньовнутрішнього кута; 6 – перелом нижнього кута; 7–поздовжній перелом тіла лопатки.
Рис 4.2. Стабільний (зліва) та нестабільний (справа) перелом шийки лопатки.
плечової кістки може виникнути перелом суглобової западини, шийки, одного з відростків лопатки.
Клініка. Стабільні переломи лопатки не змінюють рельєф надпліччя і можуть бути виявлені об’єктивно лише завдяки наявності гематоми та локальної болючості при пальпації. Функція кінцівки порушується незначно.
При переломі відростка лопатки визначається обмежений набряк внаслідок крововиливу, болючість рухів у плечовому суглобі і крепітація при натискуванні на відросток.
Клінічна картина переломів зі зміщенням (нестабільні) характеризується порушенням звичайних контурів надпліччя. При переломі шийки лопатки плече разом із суглобовою западиною лопатки опущене донизу. Контури лопатки змінені (деформація надпліччя): надплечовий відросток виступає допереду, а дзьобоподібний зміщується дозаду. При пальпації відзначається виражена болючість, крепітація в ділянці шийки лопатки, патологічна рухомість відламків. Функція кінцівки порушується значно. Визначається цілісність ключиці та її суглобів.
Дефігурація плечового суглоба з різким посиленням болю при рухах у плечовому суглобі, гемартроз можуть бути клінічним проявом перелому суглобової западини лопатки.
Принципи діагностики. Для підтвердження діагнозу проводять рентгенографію в прямій, бічній та за необхідності – косій проекціях (рис. 4.2).
Необхідно оцінити стан суглобової поверхні лопатки при вивиху плечової кістки. При внутрішньосуглобових переломах для визначення положення фрагментів доцільно проводити комп’ютерну томографію. Враховуючи можливість пошкодження плечового сплетення, необхідно також провести неврологічне обстеження відповідної верхньої кінцівки.
Принципи лікування.
Оскільки лопатка оточена м’язами, що виконують роль фіксуючої шини, більшість переломів (90%) мають мінімальне зміщення і пацієнти потребують лише консервативного лікування. При стабільних переломах лопатки виконують іммобілізацію в пов’язці Де30 терміном на 6 тижнів. При переломах шийки лопатки без зміщення та відростків зі зміщенням відламків кінцівку фіксують на відвідній шині або в гіпсовій торакобрахіальній пов’язці, які запобігають виникненню вторинних зміщень та постіммобілізаційної контрактури в плечовому суглобі.
Показаннями до оперативного лікування є переломи суглобової западини зі зміщенням відламків та нестабільні переломи шийки та відростків лопатки. У пацієнта з політравмою оперативне лікування є відстроченим та проводиться після відновлення життєвоважливих функцій і стабілізації загального стану. При нестабільних позасуглобових переломах шийки лопатки та ключиці спочатку необхідно провести металоостеосинтез ключиці для стабілізації надпліччя, що нерідко призводить до репозиції фрагментів лопатки і вирішення питання відносно необхідності металофіксації фрагментів лопатки за умов зміщення.
За умов стабільної фіксації відламків лопатки в післяопераційному періоді протягом декількох днів використовують тимчасову іммобілізацію в пов’язці Де30 або косинковому бандажі з наступною ранньою пасивно-активною розробкою рухів у плечовому суглобі. Проводять комплексне фізіотерапевтичне лікування (УВЧ, діатермію), масаж м’язів верхньої кінцівки.
Рис. 4.3. Вигляд хворого з переломом ключиці.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *