ЗДОРОВ'Я, ПСИХОЛОГІЯ

Ювенільний артрит

Головна »
Список хвороб »
Артрит »
Ювенільний артрит

Ювенільний артрит

Зміст статті:

  • Що таке ювенільний артрит?
  • Симптоми ювенільного артриту
  • Причини ювенільного артриту
  • Діагностика ювенільного артриту
  • Лікування ювенільного артриту
  • Прогноз та профілактика захворювання

Що таке ювенільний артрит?

Ювенільний артрит – це захворювання, що розвивається у дітей, які не досягли 16-річного віку. При його розвитку у пацієнтів спостерігається характерне набрякання синовіальної оболонки, що відбувається із-за запального процесу. Ювенільний артрит можна класифікувати як аутоімунне захворювання, при прогресуванні якого імунна система пацієнта помилково починає процес саморуйнування.

Згідно з наявними даними світової статистики ювенільний артрит діагностується при огляді юних пацієнтів у 0,6% випадках.

Численні дослідження, проведені фахівцями всесвітньо відомих медичних установ, показали наступне:

  • ювенільний артрит не розвивається у дітей, які не досягли 2-річного віку;

  • у дівчаток це захворювання діагностується в 2 рази частіше, ніж у хлопчиків;

  • дуже часто пацієнти, які проходили лікування ювенільного артриту, втрачають працездатність в юному віці;

  • олиноартритом 1 стадії (форма ювенільного артриту) хворіють 35-40 % пацієнтів;

  • олиноартритом 2 стадії (форма ювенільного артриту) хворіють на 10-15 % пацієнтів чоловічої статі, які досягли 8-ми річного віку.

Сучасна медицина визначає наступні види ювенільного артриту:

  • Системний артрит. Ця форма захворювання часто іменується хворобою Стілла, при прогресуванні якої відбувається ураження життєво-важливих систем людського організму (серця, органів шлунково-кишкового тракту, лімфовузлів). У пацієнтів спостерігається характерна симптоматика: висипання на шкірному покриві, підвищення температурного режиму.

  • Олігоартрит. Дана форма захворювання має ще одну назву – пауциартикулярный (юнацький) артрит. Під час перших 6-ти місяців розвитку олигоартрита у пацієнтів відбувається ураження 1-5 суглобів. В більшості випадків паралельно розвиваються різні патологічні процеси. Найчастіше ця форма хвороби діагностується у юних дівчаток, і у міру їх дорослішання може повністю зникнути.

  • Поліартрит. При розвитку цієї форми хвороби у пацієнтів спостерігається ураження понад 5-ти суглобів. Полиартикулярный артрит частіше діагностується у дівчаток і може вражати: суглоби нижніх і верхніх кінцівок, щелепи, область шиї та потилиці.

  • Артрит, який розвивається після перенесених травм. Деякі пацієнти, яким діагностовано ця форма артриту, протягом декількох років страждали від шкірних хвороб. Іноді при такому артриті відбувається ураження кісток, сухожиль, хребта і суглобів. Найчастіше дане захворювання виявляється у хлопчиків, які не досягли 8-ми річного віку, у яких в родині чоловіки хворіють спондиліт.

Ювенільний артрит класифікується за клініко-анатомічним здібностям:

  • суглобова форма артриту, при якій вражається більше 5-ти суглобів (якщо розвивається олігоартрит, у пацієнта уражається до 4-х суглобів);

  • суглобово-вісцеральна форма, при якій виявляються синдроми: Вісслера-Фанконі, Стілла;

  • форма артриту з обмеженими висцеритами, при якій у хворих уражаються життєво-важливі органи (легені, серце тощо).

Симптоми ювенільного артриту

Ювенільний артрит часто протікає безсимптомно, але в деяких випадках супроводжується характерною симптоматикою:

  • больові відчуття в області уражених суглобів;

  • скутість рухів (з’являється зазвичай після пробудження від сну);

  • набрякання суглобів;

  • кульгавість;

  • зміна ходи;

  • підвищення температурного режиму;

  • слабкість, млявість;

  • висипання на шкірному покриві;

  • різка втрата ваги;

  • уповільнення зростання;

  • фебрильна лихоманка;

  • зміна довжини верхніх або нижніх кінцівок;

  • проблеми з очима (біль, почервоніння, запальні процеси, погіршення зору);

  • дратівливість, часта зміна настрою і т. д.

Причини ювенільного артриту

До причин, що провокують розвиток ювенільного артриту, можна зарахувати такі фактори:

  • перенесені пацієнтом вірусні та інфекційні захворювання, які провокують аутоімунні реакції в організмі;

  • спадкова схильність до артритів;

  • активне функціонування імунної системи пацієнта, на тлі чого відбувається руйнування тканин суглобів;

  • переохолодження організму;

  • тривале перебування на сонці;

  • порушення графіку профілактичних щеплень;

  • травми суглобів;

  • генетична схильність пацієнта до артриту і т. д.

Ускладнення

У багатьох пацієнтів, які проходили комплексне лікування ювенільного артриту, можуть розвиватися різні ускладнення:

  • вторинний амілоїдоз міокарда та органів шлунково-кишкового тракту;

  • синдром активації макрофагів (іноді закінчується смертельним результатом);

  • затримка росту;

  • легенева і серцева недостатність;

  • втрата зору;

  • деформація суглобів;

  • втрата рухливості (повна або часткова);

  • інвалідизація пацієнта і т. д.

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та ще кілька слів натисніть Ctrl + Enter

Діагностика ювенільного артриту

Діагностика ювенільного артриту починається зі збору анамнезу захворювання. Вузькопрофільний спеціаліст – ревматолог, проводить особистий огляд пацієнта, дізнається про його спосіб життя, спадкових захворюваннях, шкідливі звички і т. д. При проведенні огляду фахівець пальпує області уражених суглобів. В обов’язковому порядку лікар повинен позначити в медичній карті хворого всі симптоми захворювання і скарги пацієнта.

Після первинного огляду пацієнт направляється на додаткову діагностику. Для цього йому доведеться пройти лабораторне та апаратне обстеження:

  • Клінічний і біохімічний аналізи крові (метою дослідження є визначення показників еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів тощо).

  • Загальний аналіз сечі.

  • Аналіз крові, метою якого є виявлення бактерій, присутність яких може свідчити про інфікування кров’яного русла.

  • Аналіз, що виконується хірургом-ортопедом, яким проводиться забір зразків синовіальних тканин і рідини.

  • Аналіз зразків кісткового мозку для виявлення лейкемії.

  • Рентгенографія, під час якої фахівці виявляють переломи та інші пошкодження кісткової тканини.

  • Комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія.

  • Сканування кісткових та суглобових тканин, за допомогою якого можна виявити будь-які зміни в їх структурі.

  • Тестування на наявність: хвороби Лайма; різних вірусних інфекцій; на визначення швидкості осідання еритроцитів; на виявлення антитіл, які провокують розвиток артриту і т. д.

Під час проведення діагностичних заходів пацієнтам проводиться особливу тестування, мета якого полягає у виявленні антинуклеарних антитіл. Такий тест показує аутоімунну реакцію людського організму, при якій відбувається саморуйнування імунітету.

Сучасна медицина визначає 4 ступені цього захворювання:

  • висока – 3;

  • середня – 2;

  • низька – 1;

  • стадія ремісії – 0.

У тому випадку, коли при виявленні ювенільного артриту у пацієнта не буде виявлена яскраво виражена симптоматика і ознаки даного захворювання, лікар повинен буде поставити діагноз на підставі виключення інших хвороб:

  • вовчака;

  • злоякісних новоутворень;

  • переломів кісток;

  • інфекційних захворювань;

  • фибромиалгии;

  • хвороби Лайма.

По темі: Народні методи лікування артриту

Лікування ювенільного артриту

Ювенільний артрит може розвиватися наступним чином:

  • повільно;

  • помірно;

  • стрімко.

Лікування даного захворювання фахівець призначає тільки після проведення комплексу досліджень, метою яких є підтвердження діагнозу. Метод терапії напряму буде залежати від типу ювенільного артриту та стадії його розвитку.

Пацієнтам, які проходять терапію від ювенільного артриту, забороняється:

  • будь-яка рухова активність (стрибки, біг, активні ігри, фізичні навантаження);

  • перебування на відкритому сонці;

  • обмежується вживання в їжу білків, солі, жирів, вуглеводів, солодощів.

Традиційний курс лікування включає наступні медичні препарати:

  • знеболюючі (аспірин, індометацин);

  • протизапальні;

  • імунотерапія (хворим внутрішньовенно вводиться імуноглобулін);

  • препарати стероїдної групи (для зменшення припухлості суглоба і купірування больового синдрому);

  • при виявленні різних інфекцій пацієнтам проводиться відповідна терапія антибактеріальними медичними препаратами;

  • при загостренні захворювання призначаються НПЗЗ (німесулід, диклофенак і т. д.), глюкокортикостероїди (наприклад, преднізолон);

  • трансплантація стовбурових клітин.

Часто призначаються препарати при лікуванні ювенільного артриту:

  • Нестероїдні засоби (володіють протизапальною дією). У 25-35% випадках даний препарат також має позитивний вплив на пацієнта. Курс лікування становить в середньому 4-6 тижнів. До групи нестероїдних препаратів відносяться: толметин, напроксен, мелоксикам, ібупрофен. В якості побічного ефекту можна зазначити розлади функцій органів шлунково-кишкового тракту, головні болі і збільшення активності ферментів печінки.

  • Глюкокортикоїди. Препарати цієї групи мають ряд побічних ефектів. Найчастіше виявляється негативний вплив на кісткову систему. При ін’єкціях даного препарату часто призначаються седативні лікарські засоби.

  • Метотрексат. Дозування цього препарату в процесі терапії може поступово збільшуватись (максимально до 15 мг/м кВ. в тиждень). Ефективність метотрексату безпосередньо залежить від форми ювенільного артриту та стадії його розвитку. В якості побічних ефектів можна відзначити: поява виразок на слизовій порожнини рота, нудоту, розлади функцій органів шлунково-кишкового тракту і т. д.

  • Лефлуномід і сульфасалазин. Дані медичні препарати приносять найбільший результат при лікуванні ювенільного артриту. У пацієнтів протягом багатьох років зберігається стійкий ефект терапії, навіть після відміни препаратів.

  • Циклоспорин А. Призначається пацієнтам при гарячкових станах.

  • Інгібітори. У цю групу медичних препаратів входять дуже ефективні засоби боротьби з ювенільним артритом. Вони здатні збільшувати щільність кісткових тканин і уповільнювати в них деструктивні зміни.

  • Антагоністи. При лікуванні пацієнтів допомогою антагоністів, що містять у великих кількостях кальцій, були помічені позитивні і стійкі результати.

В обов’язковому порядку такої категорії пацієнтів показані фізіотерапевтичні процедури:

  • масаж;

  • лазерна терапія;

  • лікувальна фізкультура;

  • грязьові ванни;

  • парафінові або озокеритові аплікації;

  • фонофорез (при використанні лікарських препаратів);

  • УФО і т. д.

Пацієнтам, у яких ювенільний артрит протікав у важкій формі, часто показано протезування пошкоджених суглобів. Це обумовлено тим, що під час прогресування даного захворювання у них відбулася яскраво виражена деформація суглобів, на тлі якої розвинулися тяжкі анкілози.

При проходженні курсу терапії пацієнти повинні дотримуватися правильного харчування. Вони повинні приймати вітамінно-мінеральні комплекси, у складі яких присутні вітаміни групи С, РР, Ст.

У щоденному раціоні хворого повинні бути наступні продукти:

  • високий вміст жирів рослинного походження;

  • кисломолочні продукти;

  • фрукти;

  • овочі.

Прогноз та профілактика захворювання

Категорія пацієнтів, яким було діагностовано ювенільний артрит, повинні розуміти, що це захворювання буде нагадувати про себе протягом усього життя. Щоб запобігти серйозні наслідки вони повинні отримати якісне та адекватне лікування, з наступною реабілітацією.

Протягом усього життя пацієнти повинні з регулярною періодичністю проводити профілактичні заходи:

  • не переохолоджуватися;

  • мінімізувати контакт із хворими інфекційними захворюваннями;

  • відмовитися від профілактичних щеплень;

  • не приймати стимулятори імунної системи;

  • вести здоровий спосіб життя;

  • не змінювати кліматичний пояс;

  • займатися лікувальною фізкультурою і т. д.

Автор статті: Муравицький Ігор Валерійович, лікар-ревматолог

Переклад матеріалу з дозволу автора сайту ayzdorov.ru

14.04.2017