.
ЗДОРОВ'Я, ПСИХОЛОГІЯ

Вивих щелепи

Головна »
Список хвороб »
Вивих »
Вивих щелепи

Вивих щелепи

Зміст статті:

  • Що таке вивих щелепи?
  • Причини вивиху щелепи
  • Симптоми вивиху щелепи
  • Види вивихів щелепи
  • Діагностика та лікування

Що таке вивих щелепи?

Вивих нижньої щелепи відбувається внаслідок патологічного зміщення головки суглоба зі свого звичайного місця розташування. Це порушує нормальне функціонування щелепи, обмежуючи її рухливість і викликаючи біль.

Вивих щелепи стосується тільки її нижній частині, адже верхня щелепа є нерухомою. Нижню щелепу до скроневої кістки кріпить особливий парний скронево-нижньощелепний суглоб. Саме він приводить нижню щелепу в рух.

Головка суглоба може вислизнути з своєї нормальної позиції, опинившись попереду горбка скроневої кістки. Відбувається це внаслідок різких рухів щелепою або під впливом на неї зовнішньої сили.

За результатами досліджень вивих щелепи частіше діагностується в жінок, ніж у чоловіків. Цей факт пояснюється особливостями будови скронево-щелепного складу. Суглобова ямка у чоловіків глибше, тому суглоби закріплюються більш надійно і змістити їх важче. При вивиху головка суглоба рухається вперед. У деяких випадках можливе її зміщення в інших напрямках: назад або убік.

Вивих в залежності від причин і характеру пошкоджень зачіпає небудь одну сторону щелепи, або обидві. Тому при діагностиці необхідно робити повну рентгенографію лицьової частини черепа. Отримавши вивих нижньої щелепи, слід якомога швидше звернутися за допомогою до фахівців. Адже він призводить до серйозних наслідків: ослаблення зв’язкового-капсульного апарату, деформації суглобових елементів, зміни структури, розміру і форми дисків, розташованих між суглобами.

Причини вивиху щелепи

Вивих нижньої щелепи може відбуватися внаслідок крику, сильної позіхання, під час їжі або блювоти, тобто в ті моменти, коли різко і широко відкриває рот (спроба відкусити занадто великий шматок їжі також може стати причиною вивиху щелепи.). Нашкодити можуть і шкідливі звички відкривати пляшки або упаковки зубами, надто напружуючи щелепу.

Нерідкі випадки її пошкодження в результаті сильного удару. З вивихом нижньої щелепи стикаються професійні спортсмени – борці й боксери. Викликати зсув суглобової головки можна, разгрызая занадто тверду і жорстку їжу, наприклад, горіхову шкаралупу. Щоб уберегти щелепу від ушкоджень, слід уникати занадто різких і швидких рухів під час позіхання і жування.

Вивих нижньої щелепи може мати і нетравматичний характер. Наприклад, деякі захворювання, серед яких ревматизм, подагра, остеомієліт, поліомієліт, артрит або артроз, викликають розслаблення зв’язок, внаслідок чого знижується висота суглоба, а його форма деформується.

У жінок з-за меншої глибини суглобової ямки змістити головку суглоба легше. Відповідно, вивих щелепи трапляється у них набагато частіше, ніж у чоловіків.

Симптоми вивиху щелепи

Незалежно від виду вивиху щелепи, існують кілька загальних симптомів, які допомагають пізнати його. До них відносять утруднене відкривання і закривання рота, висунення або перекіс нижньої щелепи відносно норми, утруднення мови, сильна слинотеча і різкий біль в нижній щелепі, що віддає в скроню.

Крім того, вивих щелепи супроводжується сильним болем в привушної області, а також в районі нижньої щелепи. Пацієнт втрачає здатність розбірливо розмовляти, так як не може закрити рот. Спостерігається підвищене слиновиділення. В залежності від виду вивиху біль може охоплювати тільки одну або обидві сторони черепа. Зовні помітні зміни положення нижньої щелепи. Вона може бути висунута уперед або перекошена.

Діагностувати вивих щелепи можна і при зовнішньому огляді, але щоб диференціювати його від перелому, необхідно рентгенологічне обстеження.

Самостійно вправити щелепа при вивиху не вдасться. Необхідно якомога швидше звернутися до фахівців. Однак в якості першої допомоги слід прикрити рот пацієнта хусткою, щоб уникнути попадання в нього пилу і сторонніх тел. Щелепу тимчасово можна підтримувати пов’язкою. Послабити біль допомагає прикладання холоду.

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та ще кілька слів натисніть Ctrl + Enter

Види вивихів щелепи

Вивихи нижньої щелепи класифікують по різноманітним ознакам. Наприклад, вивихи можуть бути односторонніми і двосторонніми:

  • Двосторонній. В більшості випадків відбувається двосторонній вивих. При цьому у людини повністю відкривається рот, а щелепа висувається вперед. Спостерігається також рясне слиновиділення, утруднення при ковтанні й мови.

  • Односторонній. Односторонній вивих щелепи більш рідкісний: головка тільки одного суглоба виходить зі своєї нормальної позиції, внаслідок чого рот відкривається, а щелепа зміщується в здорову сторону.

  • Повний. Також вивихи можуть бути повними (суглобові поверхні не стикаються) і неповними (поверхні стикаються частково).

  • Неповний. Неповні вивихи називаються підвивихами. Якщо щелепної вивих супроводжується розривом м’яких тканин (шкіри, сухожиль, судин), його називають ускладненим. Коли розриви відсутні, говорять про простому вивиху. В залежності від того, вперед або назад відбулося зміщення головки суглоба, вивихи поділяють на передній і задній.

  • Звичний. Якщо вивих нижньої щелепи здатне викликати слабке позіхання або легкий тиск на щелепу, його називають звичним. До його виникнення призводять анатомічні особливості скроневої кістки. Звичний вивих нижньої щелепи можливий при плоскому суглобовому горбку або голівці. Часто він виявляється при ослабленні зв’язкового апарату суглоба або розтягнення суглобової сумки. Всі ці фактори призводять до того, що під час позіхання або чхання головка змінює своє положення і утворюється звичний вивих. На відміну від всіх інших видів вивихів впоратися з ним можна самостійно. Але запобігти подальше зміщення суглобової головки допомагає тільки хірургічне втручання. Щоб впоратися зі звичним вивихом, виробляють збільшення висоти суглобового горбка або глибини суглобової западини, зміцнення суглобової капсули. У деяких випадках можливе створення додаткової опори для суглобової головки, що дозволяє зафіксувати її в потрібному положенні.

  • Задній. Причиною такого вивиху стає, як правило, удар, який припадає на підборіддя. Нижня щелепа зміщується назад. Задній вивих небезпечний, так як призводить до розриву капсули суглоба і пошкодження кісткової стінки слухового проходу. Внаслідок цього у пацієнта може відкритися вушне кровотеча.

Діагностика та лікування

Підтвердити наявність вивиху лікар зможе, здійснивши рентгенографію. Після діагностики здійснюється вправлення щелепи. Ця процедура проводиться під місцевою анестезією.

В першу чергу лікування вивиху щелепи полягає у вправленні щелепного суглоба на його звичне місце. Робити це повинен лікар, але до госпіталізації необхідно прийняти заходи першої допомоги, зафіксувавши щелепу хусткою. Після вправлення вивиху потерпілому накладають щільну иммобилизующую пов’язку, обездвиживающую щелепу на одну-два тижні. На цей час потрібно відмовитися від твердої їжі, віддаючи перевагу супам і протертим каш.

Вправлення заднього вивиху здійснюється аналогічно, тільки великі пальці розташовуються позаду зубів мудрості. Після закінчення процедури лікар накладає пов’язку, яку доведеться носити протягом декількох тижнів. Зі звичним вивихом можна впоратися хірургічним методами, проте якщо він викликаний іншими захворюваннями, необхідно вилікувати їх.

Застарілі вивихи щелепи вправляють під наркозом (загальним або місцевим), і лікуються вони довше носити фіксуючу пов’язку або спеціальні ортопедичні апарати доводиться до трьох тижнів. В цілому результат даного захворювання сприятливий. Лише в особливо важких випадках може знадобитися операція, після якої є ймовірність появи труднощів у рухливості нижньої щелепи.

В період відновлення після пошкодження нижньої щелепи не слід їсти тверду і жорстку їжу. Рекомендується вживати каші, пюре та інші м’які продукти. Не можна широко відкривати рот, тому слід придушувати позіхання, не кричати. Звичний вивих може бути викликаний великим об’ємом їжі в роті, тому їсти треба повільно, відкушуючи невеликі шматки.

Переклад матеріалу з дозволу автора сайту ayzdorov.ru

04.12.2017