Стрес у професійній діяльності: у чому небезпека?

Професійний стрес: причини і методи усунення

Адаптаційний синдром, пов’язаний з професійною діяльністю, в медицині розцінюється як невроз, якщо виходити з визначення стресу. Тобто психічний розлад, викликане умовами праці – це невроз – психосоматичне порушення, описане в 1913 році психіатром з Німеччини Ясперсом.

Зміст:

  • Класифікація стресу
  • Поняття про професійний стрес
  • Шкала професійного стресу
  • Причини професійного стресу
  • Загальні закономірності професійних стресів
  • Профілактика професійного стресу
  • Коментарі і відгуки
  • Класифікація стресу

    Види будь-яких професійних стресів мають ознаки тріада Ясперса:

    • Причина – психічна травма;
    • Розлади відображають сформовану психогенно-травматичну ситуацію, не виходять за її межі;
    • Проблеми зникають одразу після усунення причини.

    Іноді фактор, що вплинув на здоров’я, усунути неможливо. Це трапляється, коли професійний стрес розвивається в повноцінне психічне захворювання.

    Людина стає сприйнятливим до травми, коли відбувається порушення балансу між його здібностями і можливостями. Іншими словами – коли працівник переоцінює свої сили.

    Поняття про професійний стрес

    Нервове перенапруження під час виконання трудових обов’язків проявляється спалахами емоцій, спровокованих екстремальними ситуаціями. Поступово цей поріг знижується і тоді людину, що перебуває у постійному напруженні, не складає особливих труднощів вивести з себе. Іноді доходить до того, що емоційний сплеск виникає навіть від різкого гучного звуку або включеного яскравого світла.

    Фахівці сфери психології розрізняють наступні види професійних неврозів:

    • Інформаційний. Розвивається на тлі складних завдань, впоратися з якими неможливе у встановлений час, із-за дуже великої відповідальності за прийняття рішень. Напруженість посилюється при часто змінюються вимоги керівництва. Часто таке трапляється на заключному етапі роботи, коли виникають чинники, що вимагають її переробки;
    • Емоційний. В основному виникає із-за тривалих напружених стосунків у колективі, з керівництвом. Важливу роль відіграє загроза звільнення через невідповідність поставленим вимогам;
    • Комунікативний є різновидом емоційного. Розвивається на тлі проблем у взаєминах з колективом, клієнтами.

    Шкала професійного стресу

    Адаптаційний синдром багато в чому залежить від особистості людини, але, як правило, завжди має три стадії розвитку:

    • Запуск. Рівень напруги доходить до межі. Можна сказати, що досягається точка неповернення. Для деяких потрібно кілька днів, інших – місяці, а деякі сягають критичного стану всього за пару хвилин;
    • Стан афекту. Людина не може себе контролювати. При цьому він вчиняє дії, протилежні звичним, наприклад, у товариських відбувається втрата активності, вони стають замкнутими і похмурими, в спокійні – агресивними;
    • Занепад сил. Після спаду нервового напруження людина повертається до стандартних емоціям. Він може відчувати каяття і провину, якщо скоїв необачні вчинки.

    Навіть один-єдиний нервовий зрив позначається на здоров’ї. На рівні вищої нервової системи вкорінюється патологічний стереотип. У підсумку професійний стрес стає буденністю.

    Страждає не тільки нервова система, а й внутрішні органи. Периферичні органи починають відчувати кисневе голодування через централізації кровообігу. Загострюється виразкова хвороба, знижується потенція, виникає варикоз.

    Причини професійного стресу

    Існує кілька груп факторів, які сприяють розвитку неврозів, пов’язаних з роботою. Наприклад, трудові, полягають найчастіше в перевантаженнях, рідше в недогрузках. При підвищеному навантаженні працівник перебуває в стані тривоги, а при зниженій відчуває себе недооціненим або неповноцінним.

    Існує група посадових факторів. Приміром, людина регулярно відчуває невизначеності з-за незрозумілих вимог до виконання роботи. Тоді стрес у професійній діяльності викликаний неможливістю передбачити, як будуть оцінені результати його праці.

    Кар’єрні фактори – страх звільнення, а також затримка кар’єрного зростання.

    Особистісні, коли людина не може нормально розподілити час на сім’ю, роботу, відпочинок.

    Однак крім психологічних існують фізичні причини. У їх число входить погана невпорядкованість робочого місця, постійний шум, вібрації, контакт з шкідливими речовинами і т. п.

    Загальні закономірності професійних стресів

    Через якийсь час нервовий зрив може повторитися. У кожної людини цей час визначається індивідуально, це стосується і поведінки при стресі, реакції на нього.

    У одних професійні стреси відбуваються мало не щодня, але з незначними проявами, наприклад, людина веде себе не дуже агресивно, не руйнує стосунки з оточуючими.

    Інші досягають стресового стану кілька разів на рік, але їх реакції виражені набагато сильніше і тягнуть за собою більш серйозні наслідки: вони втрачають самоконтроль у спілкуванні; несподівано починають кричати на колег, підлеглих; необдумано подають заяву про звільнення; розривають документи і т. п.

    Параметри стресового сценарію входить не тільки частота неврозу, але і форма поведінки, спілкування людини. Важлива роль відводиться стресовій агресії: вона спрямована на самого себе або на оточуючих. Одні люди звинувачують тільки себе, прагнуть аналізувати свої дії. Інші звинувачують оточуючих (колег, клієнтів, керівництво) і не дивляться на себе з боку.

    Стресовий сценарій запускається автоматично при незначному порушенні умов професійної діяльності або її ритму. Механізм починає активно розвиватися проти волі самої людини.

    Працівник стає конфліктним, дратується від будь-якої дрібниці. Він починає сприймати колег і комунікативну ситуацію спотворено, надає значення деталям, на які не звертав уваги в спокійному стані.

    Профілактика професійного стресу

    Якщо брати до уваги ознаки неврозів по Ясперсу, включаючи професійні, лікування особистості необхідно в обов’язковому порядку. Коли порушення зникають після усунення причини, отже, від неї потрібно позбутися. Але регулярне звільнення не вирішує проблему.

    Як керівник колективу, так і самі працівники повинні створити відповідну атмосферу. Профілактика стресу з боку керівника включає в себе цілий комплекс заходів.

    Спершу потрібно правильно оцінити здібності своїх підлеглих, врахувати їх потреби та схильності. Потім скласти чіткий план дій з конкретними повноваженнями для кожного співробітника. Можливо, керівник повинен змінити свій стиль спілкування, наприклад, диктаторські і наставнические манери не завжди доречні. Звичайно ж, стимул матеріальної зацікавленості ніколи не буде зайвим.

    У свою чергу, кожен співробітник повинен знати і застосовувати правила саморегуляції. Наприклад, ставити перед собою короткострокові завдання, які забезпечують мотивацію на тривалий час і можуть підвищити самооцінку.

    Важливим чинником є забезпечення оптимального режиму праці та відпочинку. Людина повинна відмовитися від будь-якого виду конкуренції, яка вимагає віддачі сил. Добре, якщо є можливість переключитися з одного виду діяльності на інший в межах своєї зайнятості.

    Кожна людина, незалежно від кар’єрного положення, повинен зрозуміти, що робота є всього лише частиною життя. Не нервуйте даремно і будьте здорові!

    Источник