Симптоми і лікування серцевої астми

Головна »
Список хвороб »
Астма »
Симптоми і лікування серцевої астми

Симптоми і лікування серцевої астми

Зміст статті:

  • Причини серцевої астми
  • Симптоми серцевої астми
  • Діагностика серцевої астми
  • Перша невідкладна допомога при серцевій астмі
  • Лікування серцевої астми

Що таке серцева астма?

Серцева астма — це стан гострої недостатності лівого відділу серця, що характеризується нападами задишки, ядухи та потребує екстреної медичної допомоги, так як навіть провісники астми можуть призвести до летального результату. Виражається недостатність у відчутті нестачі кисню, у зв’язку з чим людина починає кашляти, хрипіти, його обличчя стає ціанотичним, зростає діастолічний тиск, з’являється страх смерті. Напад потребує застосування термінових заходів для допомоги хворому з прийомом нітрогліцерину, сечогінних препаратів, з кислородотерапией та іншими невідкладними діями.

Серцева астма не є самостійним захворюванням. Так називають клінічний синдром, який проявляється певними ознаками. Кардіологи розглядають серцеву астму, як важке прояв гострої недостатності серця, яка ускладнює інші наявні у людини серцево-судинні патології. Під час нападу страждає не тільки система кровообігу, але і дихальна система. Часто серцева астма характеризує наступ блискавичного альвеолярного набряку легень, який призводить до загибелі людини.

Причини серцевої астми

Причини серцевої астми можуть ховатися як у поразці самої серцевого м’яза, так і в захворюваннях, не пов’язаних з кардіологією.

Виділяють такі етіологічні чинники, що призводять до розвитку цього патологічного стану:

  • Лівошлуночкова недостатність в стадії загострення може призводити до розвитку серцевої астми.

  • Часто цей клінічний синдром розвивається на тлі таких форм ішемічної хвороби серця, як: нестабільна стенокардія, гострий інфаркт міокарда.

  • Можливий розвиток серцевої астми в постінфарктний період і на тлі атеросклеротичного кардіосклерозу.

  • Такі порушення в роботі серця, як післяпологова кардіоміопатія, гострий міокардит здатні провокувати розвиток нападу серцевої астми. Сюди ж можна віднести аневризми серця.

  • Артеріальна гіпертензія з високими стрибками тиску і надлишковим тонусом міокарда лівого шлуночка, миготлива аритмія, тріпотіння передсердь представляють потенційну загрозу в плані розвитку цього серцевого синдрому.

  • До факторів-провокаторам відносять пороки серця (мітральні та аортальні), так як вони ускладнюють нормальний потік крові. Також кровообіг порушується на тлі наявного внутрипредсердного тромбу, при наявності пухлини усередині порожнини серця, яка називається міксома.

  • Серед хвороб легенів, які виявляються причиною розвитку серцевої астми, виділяють пневмонію, серед захворювань нирок – гострий гломерулонефрит. Небезпеку в цьому плані представляють також будь-які виражені порушення мозкового кровообігу.

  • Може спровокувати напад надмірне фізичне навантаження, сильне емоційне потрясіння і стрес, гіперволемія на тлі виношування дитини, при гарячкових станах, при внутрішньовенному введенні великого об’єму рідини та її затримці в організмі.

  • Небезпеку в плані розвитку нападу серцевої астми представляє надмірне вживання їжі перед сном, це ж стосується рідини. На тлі наявних порушень серця астма може розвинутися навіть при швидкому і різкому переході з вертикального положення в горизонтальне.

Якщо звертатися до патогенезу серцевої астми, то він базується на тому, що ліві відділи серця не справляються з покладеною на них навантаженням. Це призводить до того, що вени і капіляри легень наповнюються занадто великим об’ємом крові, різко зростає гідростатичний тиск у малому колі кровообігу. На тлі надлишкового тиску всередині судин, крізь стінки капілярів просочується плазма, потрапляючи в легеневу тканину. Це призводить до розвитку інтерстиціального набряку легенів, що неодмінно позначається на їх нормальної вентиляції і на процесі газообміну між кров’ю і альвеолами.

До одного з патогенетичних факторів серцевої астми відносять збільшення притоку крові, що наповнює посудини, наприклад, під час вагітності або при підйомі температури тіла. В даному випадку зростає венозний ток крові, що надходить до серця, що супроводжується ускладненням її відтоку з наповнених кров’ю легенів в ліві відділи серця. Саме тому хворим хронічною серцевою недостатністю важливо уникати фізичних навантажень. Спровокувати серцеву астму у таких пацієнтів також може горизонтальне положення тіла і внутрішньовенне введення великого об’єму рідин.

Надати вплив на тяжкість та ступінь прояву симптомів астми здатні порушення в нервовій системі, так як саме вона відповідає за контроль дихання. Так, посилення серцебиття, гіпергідроз, похолодання кінцівок пов’язано з надмірним збудженням дихального центру.

Симптоми серцевої астми

Характерні симптоми серцевої астми починаються найчастіше вночі. Прокинувшись від задухи, хворі можуть впасти в паніку через страх смерті. У більшості випадків відзначається характерне для захворювання часте і досить глибоке дихання з нападоподібний сухим кашлем. Хворий сідає в ліжку, звісивши ноги, чи встає і підходить до відкритого вікна. До симптомів серцевої астми відносять також блідість шкіри, ціаноз особи, носогубного трикутника, кінчиків пальців, краплі поту.

Лікар при обстеженні хворого не зазначає патологічних шумів в легенях під час дихання. Тільки в тому випадку, якщо симптоми серцевої астми є першими провісниками набряку легенів, прослуховується жорстке дихання, що супроводжується вологими (мелкопузырчатыми) хрипами в нижніх відділах легень.

У частини пацієнтів серцева астма протікає з бронхоспазмом рефлекторного характеру, який стає причиною сухих хрипів при вислуховуванні. Це може викликати утруднення у лікаря при постановці діагнозу, так як подібна симптоматика спостерігається і при бронхіальній астмі.

До інших симптомів серцевої астми відносять:

  • В середньому за 2-3 доби до початку нападу у хворого можуть виникати симптоми-провісники. З’являється відчуття тиску у грудях, задишка, яка виникає навіть при незначних фізичних зусиллях.

  • Маніфестують напади частіше в нічні години, так як під час відпочинку адренергическая регулювання слабшає, а кров у більшому обсязі надходить малий коло кровообігу. Якщо напад починається днем, то йому найчастіше передує нервове або фізична напруга.

  • Якщо напад трапляється в нічні години, то людина різко прокидається, так як починає задихатися. Задишка наростає, переходить у ядуху. В цей же час з’являється сухий кашель. Прозора мокрота відходить дещо пізніше.

  • Хворий лежати не в змозі, так як його самопочуття від цього погіршується. Чоловік встає або сідає в ліжку, спускаючи ноги вниз, що дозволяє зменшити ступінь вираженості задишки. Цей симптом називається ортопное (задишка в горизонтальному положенні).

  • Говорити людині важко, спостерігаються проблеми з диханням.

  • Хворий стає надмірно збудженим, так як наростає панічний страх швидкої загибелі.

  • Носогубний трикутник і фаланги пальців синіють. Частішає серцебиття, підвищується тиск.

  • Напад може розтягнутися на кілька годин, а може завершитися за кілька хвилин. Частота загострень буде залежати від причини, яка викликала серцеву астму. Наприклад, на тлі мітрального стенозу напади трапляються нечасто, так як легеневі артеріоли рефлекторно звужуються, що не дає крові застоюватися в венозному руслі і в капілярах.

  • Якщо у хворого розвивається правошлуночкова недостатність, то астма може повністю зникнути.

  • У ряді випадків на тлі серцевої астми трапляється рефлекторний спазм бронхів. Це робить діагностику захворювання більш складною, так як клінічна картина нагадує симптоми бронхіальної астми.

  • Якщо напад має затяжний характер і протікає важко, то носогубний трикутник набуває сірий колір, хворого пробиває холодний піт, шийні вени збільшуються в обсязі, наповнюючись кров’ю. Пульс слабшає, практично не прощупується, тиск падає. Людина стає повністю знесиленим.

  • Чим важче напад, тим вище ризик того, що приєднається альвеолярний набряк легень. На його маніфестацію вказує відділення рясної мокротиння з піною і кров’ю, важке ортопное.

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та ще кілька слів натисніть Ctrl + Enter

Діагностика серцевої астми

Діагностика серцевої астми повинна бути особливо ретельною, так як важливо відрізнити цей синдром від бронхіальної астми, від уремії, стенозу гортані, істеричного припадку і медиастинального синдрому. Лікар, крім ретельного опитування та огляду, повинен вивчити анамнез пацієнта, відправити його на проходження ЕКГ і на рентген грудної клітини.

Під час нападу прослухати серцеві тони досить складно, але визначити їх приглушеність можна. Також чути порушення серцевого ритму (ритм галопу), другий тон акцентується над легеневим стовбуром. Пульс під час нападу слабкий, іноді ниткоподібний. Спершу тиск зростає, а потім падає. При цьому в легенях вислуховуються поодинокі або розсіяні сухі хрипи. Можливо поява одиничних вологих хрипів.

Рентгенологічне дослідження грудної клітки дає змогу визначити наявність ознак застою венозної крові в малому колі кровообігу, легеневі поля будуть менш прозорими, корені легень розширені, можливий їх некроз. Про те, що є інтерстиціальний набряк, буде свідчити лінія Керлі.

Електрокардіограма виявить аритмію, коронарну недостатність, зменшення амплітуди зубців.

Щоб виставити диференціальний діагноз з бронхіальною астмою, необхідно в першу чергу звернути увагу на те, коли виникли перші симптоми захворювання. Так, серцева астма найчастіше проявляється в літньому віці. При цьому у хворого відсутня алергічний анамнез, немає хвороб дихальної системи, але є серцево-судинна патологія.

Перша невідкладна допомога при серцевій астмі

Хоча приступ може пройти самостійно, є високий ризик розвитку набряку легенів, тому перша невідкладна допомога при серцевій астмі повинна бути надана людині на місці. Важливо, як можна швидше придушити надмірну активність нейрорефлекторного дихального центру, який знаходиться в збудженому стані, зняти емоційне навантаження, підсилити відтік крові від малого кола кровообігу.

Природно, що в першу чергу потрібно викликати швидку допомогу, так як подібний стан несе пряму загрозу життю хворого.

Поки лікарі не прибули на місце виклику, слід забезпечити людині максимальний спокій. Для початку він повинен прийняти вертикальне положення, для цього краще всього його посадити у зручне крісло. Ноги повинні бути спущені вниз. Якщо є така можливість, то потрібно нижні кінцівки поставити в гарячу воду. На горлі і на тілі не повинно бути предметів, що ускладнюють дихання. Для цього потрібно розслабити пояс, прибрати шарф і пов’язку з шиї, розстебнути комір. Вікна потрібно розкрити якомога ширше, щоб у кімнату надходив свіже повітря. Якщо не дуже холодно, то хворого можна посадити біля вікна.

Полегшити стан може Нітрогліцерин. Для цього потрібно покласти під язик 2-3 таблетки лікарського засобу, або туди ж влити 5-6 крапель цього препарату. Повторити прийом Нітрогліцерину дозволяється через 10 хвилин. Можна замінити Нітрогліцерин на одну таблетку Корінфара. Паралельно потрібно контролювати артеріальний тиск. Якщо ні того, ні іншого засобу не виявилося під рукою, то можна замінити їх на Валідол.

Ще одна ефективна міра надання першої допомоги при серцевому нападі – це накладення венозного джгута. Робити це потрібно через 10 хвилин після того, як людина прийняла вертикальне положення. Замінити джгут можуть капронові колготки, еластичний бинт, будь пов’язка. Джгути накладають на обидві ноги і руку. Відстань від пахової складки до місця накладення джгута повинна складати 15 см на нозі, а на руці — 10 см від плеча. Через 15 хвилин джгут з однієї руки переносять на іншу. Джгути потрібні для того, щоб кров залишалася в кінцівках, а навантаження на серце було менше. Таким чином можна знизити ризик розвитку інтерстиціального набряку легенів.

Природно, що чим раніше людини госпіталізують, тим краще. Робиться це навіть в тому випадку, якщо напад вдалося купірувати. Надалі обов’язково потрібно лікування причини, що цей напад спровокувала.

Лікування серцевої астми

Лікування серцевої астми спрямоване на те, щоб як можна швидше купірувати напад.

Лікарська допомога зводиться до виконання наступних заходів:

  • Прийом наркотичних анальгетиків, наприклад, Морфіну або Пантопону. Їх слід комбінувати з Атропіном. Препарати застосовують для усунення вираженої задишки та сильних болів.

  • Якщо є тахікардія, то хворому потрібно призначити або Піпольфен Супрастин.

  • На тлі порушення дихальної функції, при наявності бронхіального спазму, а також якщо спостерігається набряк мозку, або хронічне легеневе серце, то наркотичні анальгетики замінять на Дроперидол.

  • Дозволяє швидше розвантажити малий коло кровообігу на тлі високого тиску і венозного застою такий метод, як кровопускання. Кількість крові при цьому не повинен перевищувати 500 мл.

  • Медичні працівники також можуть накладати джгути. Час їх витримки на кінцівках не повинно перевищувати півгодини. При цьому важливо, щоб нижче джгута прощупувався пульс.

  • Добре допомагають кисневі інгаляції, пропускалися через етиловий спирт. Вони здійснюються з допомогою масок або носових катетерів і дозволяють зменшити набряк легеневої тканини.

  • На тлі набряку легенів хворому терміново необхідний перехід на штучну вентиляцію легень.

  • Для зменшення артеріального тиску потрібно дати хворому сечогінний препарат, наприклад, Лазикс або Фуросемід, а також спеціалізовані засоби для зниження тиску.

  • Такі серцеві глікозиди, як Дигоксин і Строфантин вводять внутрішньовенно при нападі серцевої астми практично завжди.

  • Еуфілін призначають при бронхіальній і серцевій астмі, на тлі мітрального стенозу.

  • Дефібриляція рекомендована при порушенні ритму серцевої діяльності.

Отже, вилікувати серцеву астму, значить зняти гострий напад і не допустити розвитку альвеолярного набряку легень. Подальша терапія проводиться в умовах стаціонару і повинна бути спрямована на усунення основного захворювання. Тільки так напад можна буде запобігти в майбутньому.

Що стосується прогнозу, то він в першу чергу визначається тим, яка причина розвитку серцевої астми. Варто відзначити, що в переважній більшості випадків серцева астма має прогноз не сприятливий. Хоча грамотне лікування провідною хвороби і дотримання всіх приписів лікаря дозволяє людині зберігати працездатність протягом декількох років.

Автор статті: Молчанов Сергій Миколайович, лікар-кардіолог, спеціально для сайту ayzdorov.ru

Переклад матеріалу з дозволу автора сайту ayzdorov.ru