Симптоми і лікування хронічного дуоденіту у підлітків

Головна »
Список хвороб »
Дуоденіт »
Симптоми і лікування хронічного дуоденіту у підлітків

Симптоми і лікування хронічного дуоденіту у підлітків

Незважаючи на досить надійні методи постановки діагнозу «хронічний дуоденіт», саме захворювання до цих пір залишається маловивченим, а його клінічна діагностика часто викликає труднощі у фахівців.

Симптоми хронічного дуоденіту у підлітків

Первинний дуоденіт у підлітків за своїми проявами нагадує виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Основним симптомом стає біль в пілородуоденальних або епігастральній області, локалізація болю зміщена трохи вправо. Больові відчуття носять переймоподібний характер або поступово посилюються, досягаючи свого максимуму через пару годин після прийому їжі. Також для захворювання характерне стихання болю після їжі або після прийому лужних розчинів.

Крім больового синдрому, у пацієнтів може спостерігатися тривало не проходить печія, яка може бути передвісником чергового нападу або на початку загострення захворювання. У хворих з дуоденитом печія зазвичай проходить після прийому антацидних лікарських засобів. Нудота може відмічатися як після прийому їжі, так і натщесерце. Після їжі нудить пацієнтів, у яких поряд з дуоденитом відзначаються запальні явища в антральному відділі шлунка, таким чином, лікарем може бути поставлений діагноз «гастродуоденіт».

Розлади вегетативної нервової системи у підлітків з дуоденитом практично не спостерігаються, в той же час, на відміну від дорослих, у них рідко зустрічається демпінг-синдром. Тим не менш, тривалі перерви між прийомами їжі у дітей можуть супроводжуватися слабкістю, запамороченням, різким підвищенням апетиту, що пов’язано зі зниженням рівня цукру в крові.

У підлітків з хронічним дуоденитом фізичний розвиток не порушений, у дівчаток може спостерігатися збільшення маси тіла. Апетит у таких дітей залишається в нормі. Якщо у пацієнтів дуоденіт протікає на тлі дискінезії жовчовивідних шляхів, то їхня мова може бути обкладений білим нальотом.

При промацуванні області живота виявляється локальна біль в пілородуоденальних ділянці та правому підребер’ї. У деяких випадках болючість в рамках огляду хворого може спостерігатися трохи лівіше пупка. При запорі хворобливі відчуття викликає також пальпація товстого кишечника.

Локалізована біль у пілородуоденальної області може відзначатися у пацієнтів навіть після стихання клінічних проявів хвороби, зберігаючись ще 2-4 тижні, що говорить про неповної ремісії захворювання. Також у разі первинного захворювання існує зв’язок між появою симптомів хронічного дуоденіту і часом року: найчастіше загострення патології спостерігається навесні і восени. Ця взаємозв’язок особливо чітко простежується у юнаків.

Симптоми хронічного дуоденіту у підлітків можуть проявлятися найрізноманітнішим чином, так як клініка захворювання багато в чому залежить від супутніх порушень роботи органів травлення. На протязі дуоденіту відображаються дискінезії жовчовивідних шляхів, підшлункової залози і товстого кишечника, порушення эвакуаторно-моторної функції шлунка і дванадцятипалої кишки. У деяких випадках зазначені патології супроводжуються запальним процесом жовчовивідних шляхів і підшлункової залози.

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та ще кілька слів натисніть Ctrl + Enter

Лікування хронічного дуоденіту у підлітків

Лікування хронічного дуоденіту у підлітків зводиться до лікувальних заходів, які застосовуються при виразковій хворобі, так як саме захворювання вважається передвісником виразки.

Терапія вторинного хронічного дуоденіту повинна виходити з особливостей перебігу хвороби і враховувати основне захворювання, яке послужило причиною розвитку хронічного дуоденіту – це, насамперед, холецистит та дискінезії жовчних шляхів.

Для пацієнтів, які страждають дуоденитом, дуже важливо організувати правильне харчування.

Для зняття больового синдрому призначають атропін, метацин та платифілін. Навіть при дуже сильної болі не рекомендується застосовувати морфін, так як він сприяє підвищенню тиску в панкреатичному протоці, посилюючи скорочення сфінктера печінково-підшлункової ампули. Ця побічна дія препарату становить небезпеку для пацієнтів, які страждають панкреатитом. Помірний біль при хронічному дуоденіт знімають спазмолітиками.

Так як в підлітковому віці холецистит зустрічається набагато рідше, ніж дискінезія жовчовивідних шляхів, антибіотики призначаються рідко. При лікуванні хронічного дуоденіту хороший ефект дають лікарські засоби підвищують жовчовиділення і жовчоутворення, такі як аллохол, холензим та ін. Хворим корисно пити курсами мінеральні води, робити з ними тюбажі. При деяких видах дискінезії жовчовивідних шляхів рекомендується дуоденальне зондування.

Беззондовый тюбаж може проводитися за наступною методикою: пацієнт, лежачи на кушетці на правому боці, повинен випити за 15-30 хвилин як мінімум дві склянки підігрітого відвару кукурудзяних рилець, шипшини, мінеральної води або 50 мл магнію сульфату, розчиненого у воді. На область правого підребер’я хворого прикладається грілка. Курс лікування становить 2-3 процедури в тиждень.

Для зняття спазму жовчних проток, посилення жовчовиділення, купірування больового синдрому при лікуванні хронічного дуоденіту широко застосовуються фізіотерапевтичні процедури. В якості теплових процедур можна використовувати грілку, яку накладають на область правого підребер’я або на верхній квадрант живота, розташований праворуч. Замість грілки можна застосовувати аплікації з озокериту або з парафіном. Прогрівання повинно тривати 30-40 хвилин, курс лікування 10 процедур, що проводяться щодня або через день. Також може призначатися діатермія, індуктотермія, УВЧ. Важливо пам’ятати, що пацієнтам з підозрою на холангіт, протікає активно, а також хворим з гострим холециститом теплові процедури протипоказані.

Для нормалізації роботи нервової системи може використовуватися водолікування (хвойні, вуглекислі та радонові ванни). Підліткам також показані всі бальнеологічні курорти, на яких проводиться лікування мінеральними водами. Виняток становлять пацієнти, у яких захворювання протікає гостро, а також хворі з анемією і різними порушеннями з боку серцево-судинної системи.

Лікування хронічного дуоденіту вимагає часу і проводиться в більшості випадків консервативними методами. У рідкісних випадках може застосовуватися оперативне втручання, яке найчастіше необхідно при наявності спайкового процесу і неефективності консервативної терапії.

Переклад матеріалу з дозволу автора сайту ayzdorov.ru