.
ЗДОРОВ'Я, ПСИХОЛОГІЯ

Симптоми і лікування алкогольного гепатозу

Головна »
Список хвороб »
Гепатоз печінки »
Симптоми і лікування алкогольного гепатозу

Симптоми і лікування алкогольного гепатозу

60-70 % хворих хронічним алкоголізмом страждають жировим гепатозом. Причиною алкогольного жирового гепатозу є порушення обміну етанолу, який протікає з використанням великої кількості NAD (з’єднання, необхідного для заключного етапу окислення жирних кислот). Виникаючий внаслідок цього дефіцит NAD викликає накопичення в печінці жирних кислот, які з часом переходять в нейтральні жири (тригліцериди).

Етанол викликає виділення катехоламінів, які сприяють виходу жиру з депо, що також призводить до збільшення кількості жирних кислот, які надходять у печінку. Крім того, етанол порушує переробку вільних жирних кислот і тригліцеридів у м’язах.

Симптоми алкогольного гепатозу

Для алкогольного жирового гепатозу характерні скарги на біль, відчуття тяжкості і розпирання в правому підребер’ї та в ділянці епігастрію. Пацієнти не переносять жирну їжу, також вони відзначають загальну слабкість, занепад сил, низьку працездатність, швидку збудливість, метеоризм. У половини хворих якісь суб’єктивні прояви патології відсутні.

Основний симптом алкогольного гепатозу – це помірне збільшення розмірів печінки, закругленої з країв. Консистенція органу при цьому щільно-еластична, при пальпації хворий може відчувати помірно виражений біль.

Функціональні проби печінки незначно відрізняються від норми. У 20-30 % випадків відзначається помірне зростання активності амінотрансфераз (АлАТ, АсАТ), а також лужної фосфатази в крові, незначно підвищується рівень білірубіну в крові і у-глютамілтранспептидази, може підвищитися рівень тригліцеридів, вільних жирних кислот, ліпопротеїнів.

За результатами УЗД можна судити про збільшення розміру печінки. У рамках обстеження виявляється ще ряд характерних особливостей: ехогенність органу рівномірно висока, нечітко виражені контури, структура однорідна. По своїй структурі печінка стає ніжніше, вона складається з численних дрібних, однакового розміру крапок, що нагадують манну крупу.

При радіоізотопної гепатографією визначаються зміни з боку секреторно-екскреторної функції печінки.

Вирішальне значення в діагностиці захворювання має пункційна біопсія печінки. Діагноз жирового алкогольного гепатозу вважається остаточним, якщо 50 % і більше клітин печінки містять краплі жиру, відтісняти ядро та інші органели на периферію клітини – подібні зміни найбільше помітні в центролобулярной зоні. При припиненні прийому алкогольних напоїв жировий гепатоз піддається зворотному розвитку.

До досить рідких форм жирового алкогольного гепатозу відносять синдром Ціве, яким може супроводжуватися хронічний алкоголізм. Характерним симптомом патології стає яскраво виражена жирова дистрофія органу, що супроводжується підвищеним вмістом в крові білірубіну, холестерину, тригліцеридів, а також гемолітичною анемією. Гемоліз еритроцитів пов’язаний із зменшенням концентрації в крові та еритроцитах токоферолу, який є сильним антиоксидантом. При зменшенні антиоксиданотной активності різко зростає активність вільнорадикального окислення ліпідів і гемоліз червоних кров’яних тілець. Клініка синдрому Ціве нагадує гострий алкогольний гепатит з явною жовтяницею, болем у ділянці печінки, високою температурою і холестазом.

А. Ф. Блюгером і І. Н. Новицьким у 1984 був описаний алкогольний гепатоз з «масивним ожирінням печінки». Патологія супроводжується явною гепатомегалією, вираженою печінково-клітинною недостатністю і холестазом. Кінець хвороби може бути смертельним.

При діагностиці алкогольного жирового гепатозу важливо пам’ятати, що захворювання може розвинутися на тлі цукрового діабету або білкової недостатності. Також симптоми захворювання може спровокувати прийом деяких лікарських препаратів.

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та ще кілька слів натисніть Ctrl + Enter

Лікування алкогольного гепатозу

Найбільш ефективним препаратом для профілактики і лікування алкогольного гепатозу визнані амінокислоти аргінін і бетаїн (особливі з’єднання амінокислот, прискорюють синтез фосфоліпідів та беруть участь у жировому обміні). Аргінін сприяє виведенню токсинів з печінки, основною його особливістю є участь у нейтралізації ацетальдегіду – продукту розщеплення етилового спирту, найбільш небезпечної речовини, що утворюється в результаті розкладання алкоголю в печінці. Крім нейтралізації токсинів, аргінін прискорює їх виведення з організму, покращуючи кровопостачання печінки.

Важливо і те, що амінокислота сприяє накопиченню енергії в клітинах печінки, роблячи їх більш стійкими до гіпоксії при лікуванні алкогольного гепатозу. Одночасно аргінін зменшує вираженість запальних процесів.

Алкогольний гепатоз вимагає також і нормалізації обміну жирів в печінці для зупинення процесу жирового переродження органу. Бетаїн сприяє зниженню кількості жирів у печінці, так як саме з нього утворюється фосфатидилхолін, необхідний для протікання цього процесу, а також для відновлення клітинних оболонок.

Бетаїн в організмі людини виробляється у невеликій кількості, на відміну від організму більшості тварин. Людина отримує це з’єднання виключно з продуктів харчування, тому стабільне надходження бетаїну – основний чинник в лікуванні алкогольного гепатозу.

Вступ аргініну і бетаїну з їжею, а також прийом лікарських засобів, таких як «Цитраргинин», сприяють відновленню гепатоцитів зсередини. Препарат містить необхідну концентрацію аргініну і бетаїну в легко усваивающейся формі і служить найбільш ефективним засобом для профілактики і лікування алкогольного гепатозу.

Переклад матеріалу з дозволу автора сайту ayzdorov.ru

03.12.2017