Що за захворювання, соціофобія? Які симптоми соціофобії і як її лікувати?

Як проявляється соціофобія?

Sociophobia або боязнь суспільства – це безконтрольний тривожний страх, який паралізує людину в соціальних ситуаціях, заважає спілкуватися і контактувати з оточуючими, звужує можливість виявити власний талант і здібності.

Социофобы постійно намагаються довести оточуючим свою спроможність, але оскільки увага до власної персони змушує їх нервувати ще більше, вдаються до допомоги алкоголю або наркотиків. Серед алкоголіків і наркоманів социофобов близько 70%.

Зміст:

  • Причини соціофобії і її симптоми
  • Діагностика соціофобії
  • Як позбутися від соціофобії?
  • Коментарі і відгуки
  • Причини соціофобії і її симптоми

    Однією з ознак соціофобії вважається низька самооцінка і постійна невпевненість у власних силах. Однією з теорій, по якій у людини склалося про себе подібну думку, є ставлення дорослих у ранньому дитинстві. Якщо дитину постійно звинувачують у неспроможності, то він у це вірить, і вже не в змозі відійти від нав’язаного стереотипу.

    До біологічної причини виникнення розлади психіки відносять порушення функції відділу головного мозку, що відповідає за емоційний контроль.

    Впливають на поведінку людини спадкові фактори. Якщо родичі страждали тривожним розладом, то дуже ймовірно, що члени сім’ї повторюють подібні поведінкові реакції рефлекторно.

    Викликає соціальне розлад негативний досвід:

    • знущання однолітків;
    • неприйняття колективом;
    • нехтування людьми, чия думка дуже важливо…

    Ознаки соціофобії виникають у людей, не були об’єктами знущань або зневаги, але бачили, як піддавалися остракізму інші, які вчинили – на їх погляд – вчинок, який не повинен був викликати подібне неприйняття.

    Також викликають тривожність: фінансова неспроможність, соматичні захворювання, невдалий контакт з протилежною статтю, придушення власної сексуальності.

    Замислюватися про лікування соціофобії потрібно, якщо помічаєш симптоми цього розладу.

    Ці ознаки прийнято класифікувати по декількох категоріях.

    • Соматичні та фізичні прояви. У неприємній для социофоба ситуації збільшується потовиділення, може з’явитися тремор верхніх кінцівок, розширюються зіниці.

    Частішає серцебиття, з’являються:

  • нудота;
  • біль за грудиною;
  • кишкові спазми;
  • напади головного болю;
  • прискорене сечовипускання.
    • Емоційні розлади. Людина заздалегідь налаштовується на найгірше, що значно знижує його працездатність, змушує відчувати підвищену дратівливість, порушує здатності сприйняття інформації і концентрації уваги. Це змушує його ще більше відчувати власну неповноцінність і неспроможність;
    • Когнітивний ефект. М’язи і почуття настільки напружені, що це позначається на стані здоров’я. З’являється розлад сну, повністю пропадає апетит, можуть виникнути спазми стравоходу, з-за чого хворий не в змозі навіть проштовхнути в себе ковток рідини. Побоювання, постійна тривожність, з-за яких організм знаходиться в хронічному стресі, можуть закінчитися летальним результатом;
    • Поведінкові ефекти зазвичай є наслідками неприємних ситуацій, з якими довелося зіткнутися. Індивідуум стає образливим, нервовим, з ним важко спілкуватися із-за його постійної тривожності. Його активність – це «біг на місці». Йому важко приймати чужі ситуації, він зациклений на собі.

    В якості прикладів можна розглянути наступні приклади соціофобії:

    • дитина після неприємної ситуації в колективі відмовляється відвідувати школу;
    • вже дорослий чоловік відмовляється виходити з дому, уникає спілкування;
    • для того щоб вступити в контакт з протилежною статтю необхідно використовувати стимулятори – наприклад, алкогольні напої.

    Відмова від контактів пояснюється страхом опинитися в незручній ситуації, бути приниженим або неправильно зрозумілим.

    Діагностика соціофобії

    Скаржачись на тривожний стан, люди рідко звертаються до лікаря – швидше вони будуть посилатися на нездужання. Після обстеження і виключення хронічних і соматичних захворювань, симптоми яких підозрював пацієнт, його можуть направити до медичного психолога. Після того як хворий пройшов тест на социофобию, йому може бути виставлений даний діагноз.

    Тестування може проходити за різними методиками. Виявлення соціального розладу може проводитися за шкалою ЛаП. Пацієнту потрібно відповісти на 97 питань, які описують соціальні ситуації.

    Є ще тест, розроблений психіатром Михайлом Лейбовицем. При обстеженні належить відповісти на 27 питань, і вибрати потрібну відповідь з варіантів. З цього тесту можна визначити, наскільки часто пацієнт відчуває тривожність, і він намагається уникати складних для нього ситуацій, посилюючи власний стан.

    Однак для постановки діагнозу проведення тестування недостатньо. З пацієнтом розбирають турбують його ситуації, і іноді повторно направляють на лікування.

    Подібним чином можуть виявитися захворювання опорно-рухового апарату або серцево-судинної системи. Знаходження в некомфортних умовах – інколи в такі умови ставлять залежних від себе людей свідомо погіршує стан здоров’я. Діагноз соціофобія в цих випадках не підтверджується.

    Тестування, особисті бесіди, оцінка поведінки і реакцій організму – діагноз ставиться тільки на підставі ретельного обстеження.

    Як позбутися від соціофобії?

    Оскільки соціофобія є розладом, небезпечним не тільки для самого пацієнта, але і для його оточення – як уже згадувалося, і деякі хворі позбавляються від невпевненості та тривожності з допомогою вживання алкоголю або наркотиків, і це робить їх соціально небезпечними – необхідно проводити лікування захворювання і поведінкову корекцію.

    Для успішного одужання необхідно, щоб пацієнт сам прагнув позбутися соціального розлади.

    Медикаментозне лікування полягає в призначенні лікарських засобів різних фармакологічних типів.

    В якості «швидкої допомоги» застосовуються бензодіазепіни – психоактивні речовини, які, впливаючи на нервову систему, надають гальмівну дію. Вони мають седативну, протисудомну, міорелаксуючою і анксіолітичну (знімають тривожність ) ефектами.

    До цих препаратів належать:

    • «Валіум»;
    • кошти з сибазоном – « Діазепам», «Фенозепам», «Гидозепам» і подібні;
    • «Лібріум»;
    • «Ресторіл»;
    • «Хлозепид»
    • і багато інших.

    Хоча препарати цієї групи швидко нормалізують загальний стан, вони не повинні розглядатися як базисна терапія, так як до них виникає звикання протягом короткого терміну, і їх тривале застосування викликає серйозні побічні ефекти.

    В терапевтичний курс також входять антидепресанти різного типу: селективні інгібітори, засоби, що викликають зворотне захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти, гетероциклічні антидепресанти, парціальні агоністи рецепторів 5НТ1а.

    Дози медикаментозних засобів підбираються пацієнтам суто індивідуально.

    Без корекції поведінки і розвитку соціальних навичок стійкої ремісії домогтися неможливо. Когнітивно-поведінкова психотерапія дозволяє навчити хворого об’єктивно сприймати образи, що викликають у нього страх. Спеціальні заняття у групі або один на один з психологом – допоможуть вільно переживати ситуації, виробити соціальні навички, адаптують пацієнтів до обставин, у яких їм доводиться перебувати, переборювати стрес.

    У деяких випадках лікарі вибирають інший метод впливу на психіку пацієнта – гіпноз і навіювання. У цьому випадку замість навчання застосовується метод навіювання на рівні свідомості і підсвідомості. Цей спосіб лікування називається гіпносугестівна терапія. Це допомагає колишньому социофобу побачити в собі особистість, набути впевненості у власних силах, перебороти почуття страху і дискомфорт, який викликав у нього контакт з зовнішнім середовищем.

    Лікування хворих залежить від обраного методу лікування. Самостійно впоратися зі станом, з допомогою освоєння методів самонавіювання і занять йогою, на сильному етапі соціальних розладів пацієнт не в змозі.

    Профілактики попередження соціофобії на даному етапі розвитку сучасної медицини не існує.

    Якщо терапевтичні методи обрані правильно, заняття проведені в належному обсязі, цілі лікаря і пацієнта – вилікувати і вилікуватися від соціофобії – співпали, то позбутися від соціального розлади можливо. Це значно покращить якість життя і поверне хворому радість спілкування.

    Источник