Перелом Беннета — механізм, симптоми, діагностика, лікування, профілактика

Травматологія, ортопедія і спортивна медицина.
Перелом Беннета – травма 1 п’ясткової кістки, яка характеризується вивихом її в трапецієподібно -п’ястковому суглобі з відривом фрагменту, що утримується зап’ястно – п’ястковими і міжкістково – п’ястковими зв’язками.
Даний фрагмент тіла залишається на місці, а 1 п’ясткова кістка вивихується в тильно – радіальну сторону кисті. Вперше ця травма була описана професором хірургії університету Дубліна Едвардом Беннетом. Вона займає провідне місце серед переломів верхньої кінцівки та кисті. Такий внутрішньо суглобовий перелом є наслідком середньо енергетичної травми і призводить до вкрай важких результатів, інколи, навіть до втрати функції 1 пальця та, відповідно, всієї кисті.
Перелом Беннета. Механізм травми.
Механізмом такої травми буде дія над порогової сили по осі 1 п’ясткової кістки або першого пальця кисті. Перелом Беннета виникає внаслідок удару, падіння на перший палець, який знаходиться в положенні приведення і протиставлення. Найчастіше спостерігається у боксерів, людей які займаються велоспортом, боротьбою. Можна зробити висновок, що перелом Беннета це часта спортивна травма. Також, ключовим в даному переломі буде великий м’яз, який відводить перший палець. При його натяжінні і відбувається ця травма.
Перелом Беннета, як і всі переломи кісток, характеризується відносними та абсолютними ознаками переломів. До відносних належить біль, набряк, крововилив у трапецієподібно – п’ястковому суглобі, неможливість рухів першим пальцем. Біль має інтенсивний характер. Посилюється при спробі рухів першим пальцем та осьовому навантаженні незначно зменшується при прийомі знеболюючих. Перелом Беннета завжди супроводжує набряк і крововилив у трапецієподібно – п’ястковому суглобі, який поширюється на кисть і перший палець.
Абсолютні ознаки перелому, такі як крепітація, видима деформація навряд вдасться виявити, але, при супутніх переломах першого пальця, вони матимуть місце для повної діагностики всіх травм.
Діагносткика.
Перш за все необхідно вияснити анамнез травми і її механізм. Оцінити весь симптомокомлекс і провести пальпацію і перкусію місця перелому. Потім вдаються до додаткових методів обстеження. Основним інструментальним методом діагностики в травматології є рентгенографія. Перелом Беннета тут не виключення. Застосовують рентгенографію в двох проекціях для повної візуалізації травми, ступеня зміщення уламків. Інколи використовують КТ для точного бачення всієї картини. Але необхідно пам’ятати, що даний метод є не завжди доступним і рідко необхідним.
Лікування перелому Беннета.
Перелом Беннета – це внутрішньо суглобовий перелом. Такі всі переломи вимагають повного і точного відновлення суглобової поверхні для нормальної функції. Всі уламки вимагають точного співставлення і максимально надійної фіксації до повного зрощення. Лікувати консервативно з накладанням гіпсової лонгети перелом Беннета рекомендують в край рідких випадках, коли немає значного зміщення уламків, діастаз між ними не більше 1мм (деякі автори пишуть 2-3) і досягнута максимально надійна фіксація. У всіх інших – використовують оперативне лікування – закрита чи відкрита репозиція перелому Беннета і остеосинтез металевими фіксаторами (шпицями, гвинтами, дротяним серкляжем і т. п.).
Методи оперативних втручань.
Метод Вагнера – проводиться закрита репозиція кісткових відламків шляхом тяги за перший палець кисті і тиску на основу 1 п’ясткової кістки. Після репозиції проводиться шпиця під кутом 80-90 градусів через основу 1 п’ясткової кістки в трапецієподібну кістку. Проводиться рентген контроль. При задовільному результаті все так і залишають, а інколи вдаються до додаткової фіксації шпицями в інші кісткові структури. При поганому результаті необхідно провести відкриту репозицію.
Метод Вагнера Відкрита репозиція – виконується розріз в ділянці трапецієподібно -п’ясткового суглоба, по променево – долонній поверхні кисті. Тупо та гостро виділяють основу 1 п’ясткової кістки. Проводять репозицію уламків і фіксацію металоконструкціями, згаданими вище.
Після закритого чи відкритого вправлення хворому накладають іммобілізаційну пов’язку з гіпсу чи інших матеріалів на 6 тижнів.
Ускладнення.
Найпершим ускладненням, що супроводжує перелом Беннета, є артроз. Постійний больовий синдром, зменшення нормальної функції кисті досить погано впливають на стан хворих. Артроз може виникнути навіть при вчасному і правильному лікуванні, що є досить поганою ознакою перелому Беннета. Інші ускладнення спостерігаються вкрай рідко.
Реабілітація.
Після терміну іммобілізації виконують рентген знімок для виявлення консолідації перелому. Якщо вона відбулась, то через 2-3 місяці виконують видалення металоконструкцій. Проводять ЛФК, масаж фіз. процедури після моменту повного зрощення.
Перелом Беннета досить серйозна травма в плані втрати нормальної функції кисті. Тому, запідозривши його – негайно зверніться до лікаря!
Навігація по записам.
Залишити відповідь Скасувати відповідь.
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *