Користь і шкода сої

Головна »
Травник »
Трави на букву З » Соя

Користь і шкода сої

Соя являє собою одне з найдавніших культивованих рослин популярного сімейства бобових. Плоди цієї унікальної рослини містять більше 30% білка, який відрізняється найкращим поєднанням амінокислот. Соя багата лікувальними і поживними речовинами.

Соя – однорічна трав’яниста культура, що належить до сімейства бобових. Її батьківщиною вважається Китай. Як багато бобові культури, соя – це джерело цінного рослинного білка та інших корисних речовин. Її використання в харчовій промисловості багатьох країн дозволило виробляти широкий асортимент продуктів: сир, молоко, шоколад, сир і м’ясо з соєвих бобів. Але не все так однозначно — дискусії лікарів і дієтологів про користь і шкоду сої не затихають до цих пір.

Соя є чудовим гарніром і основою для овочевих рагу, а також супів. Відварна соя використовується для приготування смачних відбивних і котлет. Корисний соєвий соус може чудово замінити сіль. В натуральних продуктах з сої міститься необхідна людському організму розчинна клітковина. Соєве м’ясо є відмінним доповненням до макаронів і каш. Сухі соєві вершки призначені для додання специфічного смаку супів.

Зміст статті:

  • Користь сої
  • Користь ізофлавоноїдів сої для жінок
  • Чим корисна пророщена соя?
  • Користь соєвої олії
  • Користь і шкода соєвого лецитину
  • Чим корисний соєвий соус?
  • Шкода сої
  • Протипоказання до застосування сої

Користь сої

Білок, що міститься в сої, легко засвоюється організмом, містить збалансований набір амінокислот. При цьому в сої практично не містить вуглеводів, що дозволяє зберегти продуктів з неї невисоку калорійність.

Склад сої:

  • Білок – 40%;

  • Жири – 20%;

  • Фруктоза, сахароза, глюкоза – 10%;

  • Крохмаль;

  • Пектини;

  • Поліненасичені жирні кислоти;

  • Ізофлавоноїди;

  • Фосфоліпіди;

  • Лецитин;

  • Холін;

  • Ферменти;

  • Вітаміни груп B, E, D, бета-каротин;

  • Токофероли;

  • Мікроелементи – фосфор, калій, кальцій, магній, натрій, кремній, сірка;

  • Мікроелементи – бор, алюміній, молібден, залізо, кобальт, марганець, йод, нікель.

Велику кількість повноцінного білка, що міститься в сої (близько 34%, це більше ніж у м’ясі і курці), зробило її бажаним елементом раціону вегетаріанців і спортсменів – бодібілдерів. Велика кількість вітамінів ставить сою в ряд продуктів з якостями антиоксидантів.

Харчові ферменти, зокрема фитиновая кислота, що удосталь містяться в сої, допомагають розщеплювати і засвоювати білок. Лецитин і холін з соєвих бобів прискорюють обмін речовин, допомагають знизити рівень «поганого» холестерину, відновлюють клітини нервової системи і головного мозку. Такі цінні властивості дають підставу дієтологам включати продукти з сої в меню пацієнтів із зайвою вагою або з неправильним обміном речовин.

Соя допомагає виводити з організму радіонукліди і солі важких металів. Тому її активно включають в раціон харчування в регіонах з неблагополучною екологічною обстановкою або з підвищеним радіоактивним фоном. Це бажаний продукт в меню пацієнтів, які страждають від цукрового діабету, так як соя впливає на продукування інсуліну підшлунковою залозою, покращує її функціонування.

Користь ізофлавонів сої для жінок

Ізофлавоноїди – речовини рослинного походження, дія яких подібно з дією жіночих статевих гормонів естрогенів. Вони діють вибірково – при нестачі естрогену заміщають його, а при надмірному продукуванні м’яко знижують гормональну активність. Ізофлавоноїди сої – повністю натуральний продукт, тому така гормональна регуляція не викликає побічних ефектів.

Користь сої для жінок:

  • При вживанні сої знижується ризик розвитку гормонозалежних злоякісних пухлин грудних залоз, так як знижується надмірне продукування естрогену;

  • Зменшуються негативні симптоми клімаксу, що відбуваються із-за нестачі естрогенів, — припливи, остеопороз, підвищення ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

  • Лецитин, що міститься в сої, не дає жиру відкластися в печінці, жирові клітини згорають, йде надмірна вага.

Жінки у період менопаузи можуть дозволити собі щоденне вживання сої в кількості 150-200 г на добу.

Чим корисна пророщена соя?

Проростки сої, так само, як і проростки інших зернових і бобових культур, надзвичайно корисні для здоров’я. Вони містять велику кількість цінного білка, весь спектр вітамінів, відомих людині, ферменти і біологічно активні речовини. Концентрація цих цінних сполук у результаті пророщування збільшується в кілька разів порівняно з бобами, не зазнали проращиванию.

Калорійність цього продукту мінімальна. При вживанні пророщеної сої відбувається повноцінне очищення кишечника, так як набряклі боби і грубі волокна проростків, проходячи по травному тракту, вбирають в себе токсини і канцерогени. У пророщеної сої на 30% більше клітковини, ніж у пророщеної пшениці.

Консервована соя не така корисна, як соя, приготовлена своїми руками. Для цього її замочують на 6 годин, потім промивають і накривають вологою марлею, не допускаючи висихання. Для цього під бобами завжди має бути невелика кількість води. Воду міняють 1-2 рази на добу, промиваючи соєві боби. Паростки з’являються на 2 день, а через 3-4 доби її можна вживати в їжу.

Щоб не отримати отруєння від надмірної кількості сирих проростків, їх бланшують протягом хвилини в окропі. Така обробка зберігає всі корисні властивості проростків, дозволяє додавати сою в салати, використовувати в якості добавки до їжі.

Користь соєвої олії

Соєва олія – винятково корисний продукт, який містить велику кількість вітамінів, мінералів та біологічно активних речовин. Воно вживається в країнах Індокитаю близько 6 тисячоліть, а в Європі стало відомо лише в 20 столітті. Соєве масло виробляється в результаті пресування та екстракції соєвих бобів. Його рафінують і дезодорують, надаючи споживчі якості.

Олія сої має солом’яно-жовтий колір і легкий приємний аромат. Його використовують для виробництва лецитину – компонента продуктів харчування, мила, ліків, барвників, на соєвій олії смажать, додають в салати, випічку. Калорійність 100 г цього продукту – 889 кКал. Воно вважається чемпіоном за вмістом токоферолу і мікроелементів порівняно з і оливковою олією.

Корисні властивості соєвого масла:

  • Вітаміни і мікроелементи сприяють профілактиці раку, серцево-судинних захворювань;

  • Холін, органічні кислоти покращують роботу печінки і серцевого м’яза, регулюють вміст в крові холестерину;

  • При вживанні масла здійснюється профілактика захворювань травного тракту, регуляція обміну речовин;

  • Зменшується кількість імунних порушень.

Для прояви корисних властивостей соєвого масло досить вживати по 1-2 ст. л. на добу. Крім внутрішнього вживання, соєву олію широко використовують у косметології для живлення шкіри рук та обличчя, уповільнення її старіння. Масло здатне розгладжувати зморшки, зволожувати обвітрену і огрубілу шкіру, уповільнювати процеси старіння.

Не варто застосовувати соєва олія при алергії на соєвий білок, під час вагітності, при ризику появи нападів мігрені, при нирковій і печінковій недостатності.

Користь і шкода соєвого лецитину

Соєвий лецитин, що міститься в цьому продукті, грає одну з головних ролей в організмі. Ця речовина бере участь у відновленні нервової тканини і клітин мозку. Крім того, саме лецитин відповідає за мислення, навчання, рухову активність і пам’ять. Він чудово регулює рівень холестерину в крові і метаболізм жирів, дозволяючи підтримувати функції на унікальному рівні молодого організму, тобто допомагає боротися не тільки з хворобами, але і зі старінням.

Соєвий лецитин в промисловості – це продукт, який відноситься до групи емульгаторів, застосовуваних для змішування речовин з різними фізико-хімічними властивостями (щільність, консистенція тощо). Соєвий лецитин – це харчова добавка, відома в Росії під кодом E322.

Промисловий соєвий лецитин зустрічається у складі хліба, маргарину та спреду, шоколаду, ковбасних виробів, напівфабрикатів (котлет, млинців з начинкою), продуктів швидкого харчування, молочної продукції дитячого харчування. Щоб уникнути негативного впливу соєвого лецитину, слід вибірково включати його в свій раціон. Причина в тому, що велика частина лецитину приготовлена з генетично модифікованої сої, а користь приносить тільки натуральний продукт.

Натуральний соєвий лецитин – це дуже корисний продукт!

Склад натурального соєвого лецитину:

  • Холін,

  • Фосфодиэтилхолин,

  • Інозитол,

  • Фосфати,

  • Ліноленова кислота,

  • Вітаміни групи B.

Соєвий лецитин можна зустріти у вигляді БАДа (біологічно активної харчової добавки), який застосовують при порушеннях ліпідного обміну, захворюваннях серця і судин, порушення пам’яті, при вагітності і хворобах печінки. Якщо ця добавка включена до складу косметичного засобу, вона з’єднує різнорідні за консистенцією елементи крему або емульсії, а також живить, зволожує і розгладжує шкіру обличчя і тіла.

Користь натурального соєвого лецитину:

  • Стимулює обмін речовин – руйнує жири, знімає навантаження з клітин печінки, попереджує ожиріння;

  • Зміцнює серцевий м’яз і очищає судини від холестеринових бляшок – фосфоліпіди в складі соєвого лецитину беруть участь в утворенні цінних амінокислот, що зміцнюють міокард;

  • Допомагає функціонування клітин мозку, збереженню та розвитку пам’яті – при розвитку і рості дитини поповнює склад мозкової речовини, в нормі на третину складається з лецитину;

  • Стимулює жовчовиділення – розчиняючи жири, лецитин робить жовч рідкої, не утворюється відкладень на стінках жовчних проток і міхура;

  • Захищає нервові волокна від стресу, утворюючи їх мієлінову оболонку;

  • Послаблює потяг до куріння – нейромедіатор ацетилхолін у складі соєвого лецитину допомагає рецепторів головного мозку відвикнути від нікотинової залежності.

Шкода. Натуральний соєвий лецитин практично нешкідливий, єдиний можливий шкоди – це індивідуальна непереносимість продукту. Лецитин, вироблений з модифікованої сої (для промисловості), стимулює ожиріння, депресію і погіршення пам’яті, порушення функціонування ендокринної системи.

Чим корисний соєвий соус?

Любителі азіатської кухні давно знайомі з соєвим соусом, з застосуванням якого готується величезна кількість блюд. Приготування натурального соєвого соусу займає близько року. Його роблять з выпаренных соєвих бобів і просмажених зерен пшениці, які потім проходять процес ферментативного бродіння в спеціальних ємностях. Через рік соус фільтрують і розливають в пляшки.

Користь соєвого соусу:

  • Поліпшення кровообігу;

  • Боротьба з вільними радикалами за допомогою антиоксидантів;

  • Профілактика серцево-судинних захворювань;

  • Підвищений вміст амінокислот;

  • Мінімальна калорійність, відсутність холестерину.

На жаль, прагнення отримати прибуток призводить виробників соєвого соусу до фальсифікації свого продукту. Для прискорення процесу ферментизації в соус додають патогенні культури бактерій, що дозволяє замість року отримувати подобу соусу за місяць. Ще шкідливіше такий метод, як відварювання соєвих бобів в соляній кислоті і гасіння цього розчину лугом або розведення соєвого концентрату звичайною водою.

Використання фальсифікованого соусу небезпечно з-за вмісту в ньому канцерогенів. І звичайний, і соус, приготований за здешевленою технології, містить надмірну кількість солі, що призводить до відкладення солей.

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та ще кілька слів натисніть Ctrl + Enter

Шкода сої

Негативні якості продуктів із сої змушують вибірково ставитися до її надмірного вживання.

Негативні властивості соєвих продуктів:

  • Соя має струмогенным дією, тобто речовини, що містяться в продуктах з неї, порушують роботу щитовидної залози та інших залоз ендокринної системи, можуть стати причиною тиреоїдиту, формування зобу.

  • Надмірне вживання продуктів із сої стає причиною гіпертрофії підшлункової залози, що призводить до порушення її функціонування;

  • Фітоестрогени сої порушують репродуктивні функції жіночого організму – порушення менструального циклу у жінок, прискорення розвитку у дівчаток, створення загрози викидня у вагітних жінок, порушення розвитку плоду. У чоловіків велику кількість естрогенів сої призводить до появи вторинних статевих ознак і ожиріння за жіночим типом – зниження чоловічої статевої функції, збільшення грудних залоз, затримці статевого розвитку у хлопчиків. Тому в дитячий раціон рекомендується включати соєві продукти.

  • У літніх людей естрогени сої прискорюють розвиток хвороби Альтцгеймера.

  • Ферменти сої уповільнюють засвоєння йоду, цинку, кальцію і заліза з продуктів харчування, тому слід ретельно збалансувати свій раціон для заповнення необхідних мікроелементів;

  • Щавлева кислота у складі сої провокує розвиток сечокам’яної хвороби.

Велику небезпеку приносить вживання генетично модифицированой сої. Така соя містить змінені гени, що дозволяють їй не реагувати на обробку гербіцидами. Наслідки вживання такої сої ще до кінця не вивчені. Відомо лише, що продукти з неї змінюють генетику організму, посіви такий сої роблять марними інші рослини при їх перехресному запиленні. Вживання генетично модифікованої сої призводить до алергізації і ожиріння населення.

Врахувавши всі достоїнства і недоліки сої, можна зробити кілька висновків:

  • Сою слід вживати в помірних кількостях, уникати вживання генетично модифікованої сої і містять її продуктів;

  • Її слід виключити з раціону дітей, молодих жінок, чоловіків, не використовувати під час вагітності;

  • Для тих, хто страждає на діабет або ожиріння, соя вважається дієтичним продуктом, що якщо вживати її в міру.

Здорові люди можуть вживати сою 2-3 рази в тиждень, по 150-200 г на добу. Тоді соя принесе користь, стане джерелом незамінного білка.

Протипоказання до застосування сої

Маленьким дітям не слід давати соєві продукти, оскільки містяться в них ізофлавони чинять пригнічувальну дію на нервово-ендокринну систему, викликаючи захворювання щитовидної залози. Для дорослих, які страждають ендокринологічними захворюваннями, страви із сої також протипоказані. Високий вміст особливих гормоноподобних з’єднань робить вживання цієї рослини вкрай небажаним для майбутніх мам.

Переклад матеріалу з дозволу автора сайту ayzdorov.ru