ЗДОРОВ'Я, ПСИХОЛОГІЯ

Гіпертонія

  • Головна
  • Енциклопедія захворювань
  • Кардіологія

Гіпертонія

Що таке артеріальна гіпертонія?

Артеріальна гіпертонія (гіпертензія, гіпертонічна хвороба) – це стійке та тривале підвищення тиску. Тобто тиск досягає високих цифр постійно, а не під час одного окремо взятого вимірювання. Високим вважається рівень систолічного (верхнього) тиску понад 140 мм рт.ст., а діастолічного (нижнього) більше 90 мм рт.ст.

Що є причиною артеріальної гіпертонії?

Причини розвитку артеріальної гіпертонії у раніше здоровому організмі на сьогоднішній день невідома. У ряді випадків гіпертонія виникає внаслідок інших захворювань (наприклад, пієлонефриту, атеросклерозу або енцефалопатії). Відомо, що висота артеріального тиску залежить від багатьох факторів.
Найбільш значущими з них, що призводять до гіпертонічної хвороби, є:

  • спадковість — наявність підвищеного тиску у найближчих родичів;
  • гіподинамія (обмеження рухової активності);
  • надмірна вага;
  • надмірне вживання кухонної солі – більшість людей вживає 10-15г солі на добу, а безпечним для тиску є 4-5г (пів чайної ложки) на добу;
  • вживання м’якої води – з-за низького вмісту в ній мікроелементів розвивається дефіцит кальцію і магнію в організмі, а вони необхідні для нормальної регуляції тиску;
  • куріння;
  • надмірне вживання алкоголю.
  • Ризик виникнення цього захворювання збільшується з віком, у людей з цукровим діабетом і якщо в аналізах крові визначається високий вміст холестерину (більше 6,5 ммоль/л).

    Які бувають різновиди артеріальної гіпертонії?

    Первинна (есенціальна, ідіопатична) гіпертонія (гіпертонічна хвороба) – найбільш поширена форма, при цьому постійно високий тиск є самостійним захворюванням, а не проявом інших порушень в організмі.
    Вторинна (симптоматична) гіпертонія – постійний високий тиск є лише одним із проявів іншого захворювання.
    Є кілька варіантів:

    • Ниркова симптоматична гіпертонія – виникає в результаті пієлонефриту, гломерулонефриту, стенозу ниркових артерій
    • Ендокринна – розвивається внаслідок гіпертиреозу
    • Нейрогенна – обумовлена енцефалопатією
    • Судинна – пов’язана з атеросклерозом або змінами аорти
       

    За рівнем підвищення тиску гіпертонію поділяють на 3 ступені:

    • 1 ступінь (м’яка) – верхнє тиск 140-159 мм рт.ст., нижня 90-99 мм рт.ст.
    • 2 ступінь (помірна) – верхнє тиск 160-179 мм рт.ст., нижня 100-109 мм рт.ст.
    • 3 ступінь (важка) – верхнє тиск більше 180 мм рт.ст., нижня більше 110 мм рт.ст.
       

    Як виявляється артеріальна гіпертонія?

    Тривалий час захворювання може протікати без яких-небудь відчутних ознак. При прогресуванні може з’явитися головний біль, запаморочення, шум у вухах, затуманення зору, пелена або миготіння «мушок» перед очима. Головний біль – найперша ознака.
    «Типова» при гіпертонії головний біль виникає рано вранці, після пробудження, відчувається тяжкість або розпирання в області потилиці, лоба або по всій голові, може трохи посилюватися в горизонтальному положенні, при кашлі, нахилах голови.

    Але часто головний біль має інші характеристики або зовсім відсутній. Протягом артеріальної гіпертонії може ускладнюватися розвитком гіпертонічних кризів – періодів раптового надмірно високого підвищення тиску. Гіпертонічні кризи проявляються дуже бурхливо: з’являється неспокій, страх, прискорене серцебиття, задишка, почуття «внутрішньої тремтіння», нудота, холодний піт, почервоніння обличчя, може підвищитися температура. У пізніх стадіях гіпертонії можуть розвиватися ускладнені гіпертонічні кризи, вони доповнюються неврологічної або серцевої симптоматикою.

    Як діагностувати артеріальну гіпертонію?

    Діагноз артеріальної гіпертонії ставиться на підставі стійкого підвищення тиску (систолічного (верхнього) выше140 мм рт.ст., діастолічного (нижнього) вище 90 мм рт.ст.), зареєстрованого не менше ніж при двох лікарських оглядах, при кожному з яких тиск вимірювався, як мінімум, двічі. Для виключення симптоматичних гіпертоній (які є наслідком інших хвороб) призначаються консультації відповідних спеціалістів.

    Як лікувати артеріальну гіпертонію?

    Артеріальна гіпертонія вимагає регулярного довічного лікування.

    Перша складова – немедикаментозне лікування.
    Необхідно обмеження вживання кухонної солі до 5 г на добу (половина чайної ложки), зменшення вживання тваринних жирів, рекомендується збагачення раціону ω-3-поліненасиченими жирними кислотами (глибоководна морська риба).
    При надмірній вазі призначається дієта.
    Позитивно впливають заняття спортом за 30-45 хв 3-5 разів на тиждень.
    Рекомендується відмовитися від паління, обмежити вживання алкоголю. Для чоловіків максимальна доза повинна бути не вище 30 мл абсолютного алкоголю на добу, що відповідає 50-70 мл горілки або коньяку, або 150-200 мл сухого вина, або 350-750 мл пива; для жінок – не вище 15 мл, тобто 25-30 мл горілки або коньяку, або 100-150 мл сухого вина, або 200-350 мл пива.

    Друга складова – медикаментозне лікування.
    Використовують 5 груп препаратів:

  • Діуретики, наприклад гідрохлортіазид, (гіпотіазид, гидросалуретил) по 12,5-50 мг 1-2 рази на добу або спіронолактон (верошпірон) по 25-100 мг 2-3 рази на добу.
  • Бета-адреноблокатори, наприклад бісопролол (бисостад, конкор, коронал) по 5-10 мг 1-2 рази на добу.
  • Антагоністи кальцію, наприклад амлодипін (нормодипин, стамло, тенокс) – по 2,5-10 мг 1 раз на добу.
  • Інгібітори АПФ (аденозинпревращающего ферменту), наприклад еналаприл (берлиприл, енап, ренитек) – по 2,5-40 мг 1-2 рази на добу.
  • Блокатори рецепторів ангіотензину-II, наприклад лозартан (козаар, лозап, лориста) по 50-100 мг 1 раз на добу.
     
  • Спочатку призначають один з препаратів. Якщо тиск залишається вище 140/90 мм рт.ст., додають один або два препарату з інших груп.
    Найбільш вдалі поєднання:

    • антагоніст кальцію (амлодипін, стамло) + інгібітор АПФ (берлиприл, ренитек);
    • блокатор рецепторів ангіотензину –ІІ (козаар, лозап) + діуретик (гіпотіазид, верошпірон).
       

    При розвитку гіпертонічного кризу необхідно швидко знизити тиск: при неускладненому кризі – еналаприл (енап) 5 мг під язик, при ускладненому – нитропрусид 50мг внутрішньовенно, есмолол (бревиблок) 250-500 мг внутрішньовенно.
    При вторинних (симптоматичних) гипертониях, в першу чергу, необхідно лікувати причинне захворювання.

    У багатьох великих дослідженнях переконливо доведено, що за допомогою регулярного лікування артеріальної гіпертонії сучасними препаратами вдається збільшити тривалість життя та знизити частоту ускладнень.

    Чим небезпечна артеріальна гіпертонія?

    Найбільш небезпечними ускладненнями артеріальної гіпертонії є інсульт, інфаркт міокарда, аневризма, аневризма аорти, серцева та ниркова недостатність, порушення зору.

    Переклад матеріалу з дозволу автора сайту http://zdravoe.com/

    07.04.2017