Что такое сальпингоофорит, виды заболевания, лечение

Сальпингоофорит — запалення яєчників і труб

Це гінекологічне захворювання найбільш часто називають аднексит. Під час нього запальний процес охоплює маткові труби і яєчники одночасно. Спочатку запалюються і подовжуються фаллопієві труби, потім патогенні мікроорганізми проникають в яєчники, вони набрякають, у них може з’явитися гнійний ексудат.

Це захворювання патологічно позначається на репродуктивних функціях. Спайки, що утворюються в маткових трубах, порушують прохідність, і після овуляції яйцеклітина не може потрапити в матку. Хронічний сальпінгоофорит – це часта причина жіночого безпліддя і високий ризик позаматкової вагітності.

Зміст:

  • Причини розвитку захворювання та його симптоми
  • Форми аднекситу
  • Діагностика та лікування сальпінгоофориту
  • Коментарі і відгуки
  • Причини розвитку захворювання та його симптоми

    В залежності від етіології аднекситу виділяють дві форми захворювання: неспецифічну та специфічну.

    При неспецифічному сальпингоофорит хвороба викликає умовно-патогенна флора: ентерококи, кишкова паличка, стафілококи. Вони постійно присутні в людському організмі і активуються при зниженні імунного статусу, викликане переохолодженням або захворюваннями іншого типу. Вони можуть проникати в гінекологічні органи по висхідній або по кровотоку з інших систем організму.

    Специфічний аднексит викликають статеві інфекції – проникаючі по висхідній в репродуктивні органи гонококи, трихомонади, хламідії.

    У дівчаток, що не живуть статевим життям, сальпінгоофорит діагностується рідко. У них яєчники не втягуються в запальний процес, і тоді ставиться діагноз – сальпінгіт.

    Симптоми сальпінгоофориту такі ж, як при більшості захворювань гінекологічних органів:

    • болі в нижній частині живота з однієї або двох сторін;
    • поява рясних виділень – часто гнійних;
    • болі віддають в спину і пах;
    • в аналізі крові виражений лейкоцитоз;
    • при виділення серозного або гнійного відокремлюваного в черевну порожнину болючість посилюється;
    • порушується менструальний цикл;
    • підвищується температура;
    • частішає сечовипускання, під час сечовиділення можуть відчуватися різі;
    • з’являється гарячковий стан.

    Захворювання загострюється при переохолодженні, після гінекологічних операцій, при статевій розбещеності і частої зміни партнерів.

    Вираженість симптоматики залежить від стадії захворювання і форми запального процесу.

    Форми аднекситу

    Розрізняються наступні форми аднекситу:

  • Гострий сальпінгоофорит. Симптоми з’являються різко підвищується температура. Всередині труби нагромаджується серозний ексудат, він може виливатися за очеревину. Це викликає посилення болю за рахунок подразнення очеревини і розриву тубоовариального освіти.
  • Підгострий сальпінгоофорит. Запальний процес починається вперше, але гострого перебігу не має. Набряк фаллопієвих труб і яєчників незначний, помірна болючість, локалізації не має. Надриву труб не відбувається.
  • Якщо гострий процес повністю вилікувати не вдалося, захворювання переходить в хронічну форму. При сприятливих для себе умовах – переохолодження, стреси, загалом стомленні, супутніх захворюваннях – починається загострення з помірною болючістю. Менструальний цикл порушується, що зменшує ймовірність настання вагітності. При хронічному сальпингоофорит високий ризик виникнення позаматкової вагітності.
  • Якщо розглядати запальний процес з точки зору локалізації, то можна виділити односторонній і двосторонній аднексит.

    Якщо уражається тільки одна труба, то ймовірність настання вагітності і її благополучного завершення досить висока.

    Що таке для жінки двосторонній сальпінгоофорит?

    Це стан, при якому уражені обидві труби і в них розрослися множинні спайки. Навіть якщо вагітність настала під час неї хронічний процес може загостритися в будь-який момент – зниження імунного статусу при виношуванні плоду вважається нормальним фізіологічним станом. Це може призвести до інфікування плода, порушення його формування, викликати загрозу переривання вагітності.

    Діагностика та лікування сальпінгоофориту

    Діагностується захворювання досить просто. Зіставлення клінічної картини та візуального огляду вже є підставою для встановлення діагнозу. Для його підтвердження здають мазки на флору і цитологію, загальні аналізи крові і сечі, біохімію, може знадобитися результат УЗД-обстеження.

    Лікування сальпінгоофориту залежить від симптомів захворювання і їх вираженості.

    Для усунення гострої форми пацієнтку поміщають в стаціонар. Їй повинен бути забезпечений постільний режим, контроль за функцією кишечника і сечовиділенням. У курс лікування обов’язково входить антибактеріальна терапія, протизапальні і підвищують імунітет засоби, вітамінні препарати.

    Щоб зняти гостру симптоматику, використовуються знеболюючі препарати і проводяться детоксикаційні заходи.

    Інтенсивні терапевтичні дії не припиняються і після усунення хворобливих симптомів – терапевтичний курс доводиться до кінця. Таке лікування необхідно для запобігання виникнення хронічного аднекситу.

    Якщо клінічна картина показує розвиток тубоовариального процесу, з’являється необхідність хірургічного втручання.

    Іноді є можливість обмежитися прицільною пункцією – рідинне вміст фаллопієвої труби евакуюють, місце гнійника промивають антисептичними засобами.

    При хірургічному лікуванні сальпінгоофориту високоефективними є лапароскопічні операції. Однак при утворенні і щільної капсули гнійника або вилиття гнійного вмісту в очеревину доводиться вдаватися до операцій звичайного типу – відкритим – за яких проводиться дренування черевної порожнини.

    При лікуванні підгострій стадії хвора може залишатися вдома, але це не означає, що можна обійтися без лікарських засобів. Обов’язково доведеться пропити курс антибіотиків та протизапальних препаратів.

    Далі може призначатися аутогемотерапія, курс ін’єкцій з алое або плазмою підшкірно – подібні лікувальні заходи сприяють розсмоктуванню спайок і поліпшенню трофіки тканин.

    Після усунення гострої симптоматики під час процесу реабілітації рекомендовано підключати фізіолікування – електрофорез, вібромасаж, ультрафіолетове опромінення. Це перешкоджає утворенню спайкового процесу.

    Оскільки лікування хронічного сальпінгоофориту проводиться при загостренні, то терапевтичні заходи відрізняються ненабагато від купірування гострого або підгострого процесу. Оскільки симптоматика виникає аналогічна тій, яка з’являється при гострому процесі, необхідність госпіталізації розглядається в індивідуальному порядку.

    Якщо хронічний процес виявляється під час планового огляду, то пацієнтці можуть бути запропоновані лікувальні заходи, під час яких проводиться профілактика загострень. У цьому випадку можуть призначатися препарати місцевої дії у формі свічок, курси розсмоктуючих препаратів в ін’єкціях, фізіотерапевтичне лікування.

    Коли хронічний сальпінгоофорит виявляється при плануванні вагітності, терапевтичну схему підбирає лікар залежно від виду патогенної флори і характеру ураження маткових труб. Для виявлення клінічної картини спайкового процесу може знадобитися лапароскопічна операція.

    Якщо поставили діагноз – сальпінгоофорит – лікуватися потрібно обов’язково. Навіть якщо пологи не входять у плани на майбутнє, потрібно знати, що це захворювання значно погіршує якість життя. Аднексит – це не тільки періодичні загострення, що викликають хворобливі симптоми, це зниження лібідо, порушення менструальної функції, болючість при близькості.

    Під час захворювання порушується робота сечовивідної та нервової систем, виникають безсоння і депресія, знижується працездатність і погіршується загальний стан. Сальпінгоофорит негативно впливає на настрій жінки, погіршуючи здоров’я і провокуючи виникнення невпевненості в собі.

    Источник