ЗДОРОВ'Я, ПСИХОЛОГІЯ

Алергічний нежить

  • Головна
  • Енциклопедія захворювань
  • Алергологія

Алергічний нежить

Алергічний нежить (риніт) ─ запалення слизової оболонки порожнини носа, обумовлене алергічною реакцією організму. Алергічний нежить схожий на звичайний риніт. Але лікування алергічного нежитю кардинально відрізняється.

Що є причиною алергічного нежитю?

Алергічний нежить (риніт) розвивається після проникнення у слизову оболонку порожнини носа нетипових клітин, які виділяють фактори запалення (медіатори): гістамін, інтерлейкіни, цитокіни. Накопичуючись в слизовій оболонці, вони викликають роздратування, яке і проявляється симптомами нежитю.

Які бувають різновиди алергічного нежитю?

Алергічний нежить підрозділяють на:

  • сезонний ─ пов’язаний з алергенами, які з’являються сезонно, як правило, це пилок рослин (поліноз);
  • цілорічний ─ обумовлений подразниками, з якими можна зіткнутися протягом круглого року;
  • професійний ─ пов’язаний з професійними шкідливостями ,які в даному випадку виступають алергенами.

Алергічний нежить також поділяють за ступенем тяжкості на:

  • легкий відсутні розлади сну; алергічний нежить не впливає на роботу і повсякденну активність;
  • середньоважкий/важкий виникають симптоми, що провокують розлади сну; порушують повсякденний уклад і впливають на роботу (навчання).
     

Як проявляється алергічний нежить?

Алергічний нежить (риніт) проявляється постійними і рясними виділеннями водянистої слизу, закладеністю носа і, відповідно, утрудненим диханням, частим чханням, свербінням в носі і втратою нюху. Симптоми алергічного нежитю оборотні і можуть проходити самостійно або зникнути в результаті лікування.
Алергічний нежить як діагноз передбачає наявність двох і більше симптомів, що виявляються довше 1 години протягом кількох днів хвороби.
Додаткові симптоми ─ почервоніння і болючість в області верхньої губи, навколо крил носа, біль у горлі і у вухах; кровотечі з носа, пов’язані з посиленими спробами висякатися до повного очищення носа від секрету; кашель; свербіж в очах, сльозотеча, світлобоязнь, порушення слуху.
Алергічний нежить також може проявлятися головним болем, нудотою, слабкістю, нездужанням, підвищеною стомлюваністю, порушенням сну, дратівливістю, порушенням концентрації уваги, втратою апетиту.

Як діагностувати алергічний нежить?

  • Анамнез (збір даних про пацієнта і виникненні симптомів алергічного нежиті), огляд.
  • Огляд порожнини носа (бажано крім передньої і задньої риноскопії провести також ендоскопію і цитологічне дослідження секрету носової порожнини).
  • Аллергодиагностика (виявлення причинно-значущого алергену): тести ─ шкірні, назальні провокаційні.
  • Лабораторна діагностика – визначення рівня специфічного імуноглобуліну (Ig).

Як лікувати алергічний нежить

Лікування алергічного нежитю починається з усунення алергену. Медикаментозне лікування хронічного алергічного нежитю має бути постійним. Препарати при цьому застосовуються в основному у вигляді капельаэрозоля в ніс (інтраназально) або перорально.
Спосіб життя і симптоматика мають вирішальне значення при виборі протиалергічних (антигістамінних препаратів
При легкому перебігу алергічного нежитю, не порушує спосіб життя, рекомендовано використовувати таблетки і сиропи (пероральні препарати) лоратадин (клерасил), дезлоратадин (еріус), эбастин (кестин), акривастин (семпрекс) та ін.
Додатково антигістамінні препарати в ніс (приймають інтраназально) азеластин (аллергодил), левокабастин (гистимет).
При середньому і тяжкому перебігу алергічного нежитю, протікає з розладами сну, має сенс призначати препарати, що роблять додатковий снодійний (седативний) ефект: клемастин, диметинден (фенистил), гидроксизин та ін. Такі препарати не застосовуються тривало.
Фексофенадин (телфаст) призначають і в першому, і в другому випадку.
Місцево (у формі спрею) також застосовують гормональні препарати-кортикостероїди: флутиказон (фликсотид, фликсоназе).

Під ретельним діагностичним і алергологічним контролем проводять аллергенспецифическую імунотерапію, яке полягає у своєрідній «тренуванні» ─ введенні в організм зростаючих доз алергенів, що викликали риніт. Аллергенспецифическая імунотерапія дозволяє позбутися від симптомів нежиті на досить тривалий термін.

Чим небезпечний алергічний нежить?

Часто запалення при алергічному нежиті розвивається не тільки в носових ходах. Алергічний нежить нерідко пов’язаний з бронхіальною астмою, синуситом, кон’юнктивітом і подібними алергічними захворюваннями.
Алергічний нежить може призвести також до зниження пізнавальних (когнітивних) функцій у дітей.

Переклад матеріалу з дозволу автора сайту http://zdravoe.com/

04.06.2017